Вінниця — місто, про яке одна з найгучніших і найскандальніших постатей американського консервативного руху, найімовірніше, ніколи й не чула, — несподівано виявилося колискою її роду. Саме тут, як свідчать архівні документи, 10 лютого 1895 року народився прадід американської блогерки Лори Лумер — задовго до того, як його правнучка стане однією з найвпливовіших представниць MAGA (Make America Great Again) — правоконсервативного політичного руху прихильників Дональда Трампа — та людиною, яка має прямий доступ до президента США.
Лора Лумер — постать не рядова. У неї майже два мільйони підписників у соцмережі X, репутація безкомпромісної провокаторки й реальний вплив на президента США: вона регулярно консультує його з кадрових питань в адміністрації та вважається однією з тих, чия думка доходить до Трампа напряму. Список її скандалів — довгий. Вона роками просувала конспірологічні теорії — від тверджень, що теракти 11 вересня були «справою рук своїх», до вигадок про стан здоров’я Джо Байдена, расову приналежність Камали Гарріс і масові розстріли у школах, а себе відкрито називає «гордою ісламофобкою». За порушення політик щодо мови ворожнечі та дезінформації її блокували в Twitter, PayPal, Uber, Lyft і навіть не допустили до участі в консервативній конференції CPAC. Втім, після придбання Twitter Ілоном Маском її акаунт було відновлено. Республіканка Марджорі Тейлор Ґрін відкрито називала Лумер «психічно нестабільною та затятою брехухою», а свого часу через її дописи з посад звільняли навіть співробітників американських спецслужб і прокуратури.
Ще донедавна вона була однією з головних критикинь американської допомоги Україні. Роками Лумер називала Україну «повною нацистських симпатиків», Зеленського — «апологетом джихаду» через його зустрічі із сирійським лідером, писала колонки для російського пропагандистського каналу «Раша тудей», а одного разу публічно закликала путіна «забрати собі всю Україну».
Усе змінилося минулого тижня. Лумер приїхала до Києва, де вперше у житті почула сирени повітряної тривоги, і, за її словами, саме це стало для неї переломним моментом.
«Це було не дуже гарно з мого боку — применшувати страждання українців усі ці роки», — написала вона у X, зізнавшись, що тривалий час повторювала, ніби їй байдуже до цієї війни.
У Києві блогерка відвідала пошкоджений російським ударом Успенський собор Києво-Печерської лаври, зустрілася із Сергієм Кислицею, першим заступником керівника Офісу президента, а також записала майже 45-хвилинне інтерв’ю з Володимиром Зеленським у Маріїнському палаці — розмову без заборонених тем, як сама її описала. Трамп відреагував майже одразу, поширивши анонс інтерв’ю у Truth Social із коментарем: «Дуже добре!!!»
Саме під час цього візиту Лумер і дізналася про своє українське коріння. У розмові з журналісткою Марічкою Падалко вона розповіла, що по батьківській лінії має єврейське походження:
«Мій батько казав, що його дідусь і бабуся емігрували з Києва. Я ніколи не бачила своїх дідуся й бабусю — бабуся померла ще до мого народження, а дідуся не стало, коли мені був лише рік. У нас збереглося кілька їхніх фото, і я знаю, що їх звали Пінкус та Енні».
Українські дослідники, з якими співпрацювала Падалко, підняли архівні документи й встановили: прадід Лумер народився саме у Вінниці, у міщанській родині, яка згодом перебралася до Києва, звідки подружжя Пінкуса й Енні пізніше емігрувало до США.
«Це справжня несподіванка, — визнала блогерка. — Але дивно й інше: я б ніколи не відкрила цю сторінку свого життя, якби не змінила своєї думки й не перестала вірити російській пропаганді».
Ця родинна історія — приємний, майже сентиментальний сюжет. Але сам факт розвороту Лумер має набагато ширші наслідки, ніж просто генеалогічна знахідка. Вона — не рядова блогерка, а людина з прямим доступом до Трампа, і її раптова зміна риторики цілком може бути сигналом ширшого зрушення настроїв усередині MAGA-руху напередодні проміжних виборів до Конгресу США в листопаді 2026 року.
І це зрушення лягає на вже підготовлений ґрунт. Наприклад, опитування Economist/YouGov у лютому 2026 року показало, що 61% американців симпатизують Україні проти лише 3% — росії, хоча серед прихильників MAGA цей показник помітно нижчий — 45% проти 52% серед республіканців загалом. Дослідження Reagan Institute зафіксувало зростання підтримки постачання зброї Україні до 64%, дослідження Pew Research навесні 2026 року показало, що війна залишається важливою темою для більшості американців незалежно від партійної належності, а липневе опитування Gallup засвідчило зростання частки тих, хто вважає американську допомогу Києву недостатньою.
На цьому тлі публічне каяття однієї з найбільш непримиренних критикинь допомоги Україні виглядає не випадковістю, а радше спробою частини республіканського табору звірити свою позицію з настроями виборців — тих самих, які вже за кілька місяців прийдуть на виборчі дільниці.
Показово, що причину свого багаторічного «зомбування» Лумер пояснює блокуванням у великих американських соцмережах. Після відключення від основних платформ вона перейшла до Telegram, де, за її словами, широко поширюється російський контент. Саме там, на її переконання, і сформувалися її колишні погляди на війну.
