Ринок землі сільськогосподарського призначення в Україні подолав історичну позначку — в обігу вже понад 1 000 000 гектарів. Вінниччина опинилася серед лідерів за активністю та кількістю укладених угод.
За даними масштабного дослідження видання Delo.ua, станом на початок березня 2026 року в Україні було укладено 334 803 угоди купівлі-продажу землі. Попри військову турбулентність та початковий шок 2022 року, ринок землі не просто вистояв, а й демонструє стабільне зростання.
Вінницька область ввійшла до переліку найбільш привабливих регіонів для інвесторів. Як зазначили аналітики, Вінниччина разом із Полтавщиною та Сумщиною очолила топ регіонів з розвиненим сільським господарством, де спостерігається найвища ринкова активність.
Цікавим є розподіл покупців на Вінниччині. Хоча з 2024 року на ринок були допущені юридичні особи, «фізики» (приватні інвестори) все ще випереджають агрохолдинги за кількістю угод.
Тільки за перші три місяці 2026 року на Вінниччині юридичні особи уклали 521 угоду, а фізичні особи здійснили 836 операцій. Це свідчить про те, що дрібні та середні інвестори активно конкурують за якісний чорнозем, не даючи великим корпораціям монополізувати ринок.
Загальнонаціональна середня ціна гектара на початок 2026 року становить 64 631 гривню (близько 1 500 доларів США). Проте реальність диктує свої правила: юридичні особи готові платити більше — в середньому 1 788 доларів США за гектар, тоді як приватні особи купують землю в середньому по 1 135 доларів США за гектар.
У доларовому еквіваленті вартість землі зростає приблизно на 10% щороку, що робить її одним із найстабільніших інвестиційних інструментів навіть у часи війни.
Чому Вінниччина — у топі земельних торгів? Експерти пояснюють високу активність у регіоні кількома факторами: якість ґрунтів — рівнинний рельєф та висока родючість роблять наші землі ідеальними для агробізнесу; віддаленість від фронту — на відміну від східних областей, де ціни впали, або прифронтових зон, де ринок майже зупинився, Вінниччина сприймається як безпечна гавань для капіталу; сформований попит — більшість угод є викупом земель, що вже перебувають в оренді, а місцеві фермери поступово формують власні земельні банки, щоб гарантувати стабільність свого бізнесу.
В той же час голова Держгеокадастру Дмитро Макаренко зазначає, що станом на сьогодні відчужено лише 5,8% земель, які раніше перебували під мораторієм. Це відповідає консервативним європейським показникам. Масового «розпродажу за безцінь», яким лякали опонентів реформи, не відбулося. Навпаки, власники паїв поводяться виважено, очікуючи на подальше зростання ціни.
