Історія, яка могла коштувати слідчому не лише кар’єри, а можливо й свободи, розпочалася ще у вересні 2021 року. 2 вересня поблизу селища Літин сталася дорожньо-транспортна пригода: інженер ДП «Хмільникводоканал» Петро Загородній на власному автомобілі Hyundai наїхав на неповнолітнього пішохода.
На місце події виїхав старший слідчий відділу поліції № 3 Вінницького райуправління Максим Фещук. Він, як і належить за процедурою, вилучив автомобіль та помістив його на штрафмайданчик. Згідно із законом, щоб автомобіль залишався під арештом, слідчий мав терміново — не пізніше наступного робочого дня — звернутися до суду з клопотанням, погодженим із прокурором.
Саме навколо цього клопотання і розгорівся скандал. Прокуратура стверджувала, що Фещук не встиг подати документи вчасно. А щоб приховати пропущення строків і не повертати вилучене авто власнику, він нібито вдався до фальсифікації.
За версією обвинувачення, 9 вересня слідчий виготовив документ, поставив на ньому дату «02. 09. 2021» і власноруч підробив підпис процесуального керівника (прокурора) у графі «Погоджено», після чого заніс цей документ до суду. Дії слідчого кваліфікували за ч. 1 ст. 366 КК України — службове підроблення.
Максим Фещук категорично заперечував свою вину. У суді він пояснив, що підготував клопотання вчасно, але зіткнувся з бюрократичною плутаниною: на момент ДТП група прокурорів ще не була офіційно призначена. Коли ж він намагався погодити документ, його направили до одного прокурора, потім виявилося, що той зайнятий, а згодом слідчий взагалі захворів.
Захист наполягав, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях, а прямих доказів того, що документ був створений саме 9 вересня, а не 2-го, немає.
Ключовим моментом процесу стали висновки почеркознавців. Експерти підтвердили: підпис у графі «Погоджено» дійсно належить не прокурору. Однак найголовніше — експертиза не змогла підтвердити, що цей підпис зробив саме Максим Фещук. Через простоту та стислість підпису фахівці не змогли ідентифікувати виконавця. Це стало одним із вирішальних аргументів для суду.
Суддя, розглядаючи справу, послався на практику Європейського суду з прав людини та Конституцію України, наголосивши, що всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого. У вироку від 18 грудня 2025 року зазначено, що не доведено, ніби Фещук виготовив документ саме 9 вересня, адже у метаданих електронних реєстрів записи були внесені вчасно; не доведено, що саме він підробив підпис прокурора; а звинувачення у виготовленні документа «заднім числом» визнано лише припущенням прокуратури.
Суд ухвалив рішення визнати Максима Фещука невинуватим та виправдати його через недоведеність вчинення кримінального правопорушення. Судові витрати за проведення експертиз покладено на державу.
Вирок ще може бути оскаржений прокуратурою в апеляційному порядку, проте наразі Фещук, який має статус учасника бойових дій, є чистим перед законом. Втім, згідно з останньою податковою декларацією, яку він подав 3 квітня 2025 року, з поліції він уже звільнився.
Що ж до дорожньо-транспортної пригоди з наїздом на неповнолітнього, кримінальну справу проти Петра Загороднього за ч. 1 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тілесне ушкодження потерпілому) закрили ще у березні 2022 року у зв’язку з примиренням із потерпілим.
Справжніх шахраїв в озу “Вінницяобленерго” Вінницька прокуратура чомусь не замічає. Про найбільшу в країні криптоферму на вулиці Енергетичній мовчать, бо порошенку, якого підозрюють у державній зраді, треба наповнювати свої криптогаманці. Фіктивні борги через шахрайство з лічильниками виникають у побутових споживачів.