У ніч на 17 листопада 2024 року Вінницька область знову стала мішенню російських окупантів, які завдали комбінованого удару по об’єктах критичної та цивільної інфраструктури України. На Вінниччині, на відміну від інших регіонів, на щастя, обійшлося без жертв серед цивільного населення.
Характер удару та робота ППО
Російські війська для удару по Україні застосували 144 ракети та безпілотники, а саме :
- 1 гіперзвукову ракету «Циркон»;
- 8 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал»;
- 101 крилату ракету Х-101 і «Калібр»;
- 1 балістичну ракету «Іскандер-М»;
- 4 крилаті та протирадіолокаційні ракети Х-22 і Х-31П;
- 5 керованих авіаційних ракет Х-59 і Х-69;
- 90 ударних безпілотників типу Shahed та інших невстановлених типів.
До атаки були залучені стратегічні бомбардувальники Ту-160, Ту-95МС, далекі бомбардувальники Ту-22М3, винищувачі-бомбардувальники Су-34, а також кораблі-носії крилатих ракет.
Завдяки роботі сил ППО України було знищено 144 повітряні цілі, зокрема:
- 7 аеробалістичних ракет «Кинджал»;
- 85 крилатих ракет Х-101 і «Калібр»;
- 42 ударні безпілотники.
Ураження критичної інфраструктури Вінниччини
За повідомленнями виконувачки обов’язків Начальника Вінницької обласної військової адміністрації Наталі Заболотної, речників Нацполіції Вінниччини та главку ДСНС України у Вінницькій області, на одному з об’єктів критичної інфраструктури регіону виникла масштабна пожежа, яку оперативно ліквідували. До гасіння залучили 62 працівники ДСНС та 17 одиниць техніки. У результаті удару частина населених пунктів області залишилася без електропостачання, яке згодом було відновлено.
В той же час, ракетно-дроновий удар завдав пошкоджень у кількох районах Вінницької області:
- Пошкоджено сім цивільних споруд, серед них багатоквартирний житловий будинок, гаражі та заклади освіти.
- Суттєвих руйнувань зазнала база академічного веслування ДЮСШ.
- Пошкоджено два цивільні автомобілі.
На місцях влучань працювали слідчо-оперативні групи поліції, рятувальники, вибухотехніки та криміналісти. Поліцією вже зафіксовано 13 повідомлень про наслідки атаки. Для відновлення пошкодженої інфраструктури Вінницька обласна військова адміністрація співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема ГЦ «Проліска» та БФ «РОКАДА».
АТ «Вінницяобленерго» повідомило про запровадження графіків погодинних відключень 18 листопада з 06:00 до 22:00 через пошкодження енергетичних об’єктів. Дізнатися графік можна на офіційному сайті, у чат-ботах або в особистому кабінеті.
Унаслідок ракетних ударів були пошкоджені енергетичні об’єкти, зокрема теплоелектростанції, які належать групі компаній «ДТЕК». Це вже восьма масована атака на підприємства компанії цього року. Енергетики докладають усіх зусиль для відновлення роботи пошкодженого обладнання. Як відомо, Нагадаємо, до складу «ДТЕК Західенерго» входять три ТЕС, зокрема Ладижинська на Вінниччині.
Нова реальність, якій 1000 днів
Тільки ліниві ЗМІ не переповіли про те, як військовослужбовиця Наталії Грабарчук 17 листопада збила ворожу ракету за допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». Служачи у складі Галицько-Волинської радіотехнічної бригади повітряного командування «Захід», Наталія здійснила свій перший бойовий пуск — і він виявився влучним.
Але головне – це історія виховательки дитячого садка Наталії Грабарчук, яка з 2021 року служить стрільцем-зенітником. Історія є яскравим прикладом того, як війна змінює долі людей. Колись мирна професія у житті жінки поступилася місцем складній та небезпечній роботі у війську.
Україна вже майже 1000 днів живе в новій реальності, у якій повномасштабна війна стала тривалою боротьбою за виживання. Бо Україна межує з державою, де «зцементувався» справжній імперсько-фашистський режим, котрий марить захопленням сусідських територій, здійснюючи політику руйнування й терору. Заяви західних політиків про швидке завершення війни часто базуються на ілюзорних сподіваннях, підживлених політичними й електоральними інтересами. Але реальність жорстока, війна закінчиться лише за одного з двох сценаріїв: або Кремль досягне своєї мети знищення України, або Україна спільно з цивілізованим світом здолає агресора на полі бою.
До речі, на Вінниччині 17 листопада нацгвардійці мобільної вогневої групи збили крилату ракету , використавши крупнокаліберний кулемет Browning. Про це повідомила військова частина 3008 Нацгвардії України.
«Це сталося цієї ночі під час комбінованої масової атаки на Україну сьогодні вранці. Ракета, після підбиття, змінила траєкторію та впала серед поля. Детонації не сталося», — йдеться у дописі.
Загроза повторного ракетного удару
Росія має ресурси для завдання масованих ударів по Україні щотижня або раз на два тижні до кінця року. Про це заявляють військові експерти, які прогнозують, що накопичені за останні місяці запаси дозволяють здійснити 4–5 масштабних атак або до 8 менших ударів із меншою кількістю ракет.
У найближчі півтора місяця росія, ймовірно, намагатиметься демонструвати «силу», прагнучи вплинути на зовнішню аудиторію, зокрема на майбутню адміністрацію США. «Щоденна» тактика, за прогнозами експертів, включатиме імітаційні пуски ракет зі стратегічної авіації та запуск дронів-камікадзе.
Але ймовірне і повторення масованого ракетного удару. Обстріл 17 листопада став одним із наймасованіших за останні місяці, поступившись за кількістю випущених ракет лише атакам 26 серпня 2024 року та 29 грудня 2023 року. Якщо подивитися на тактику росіян в ті дні, то наступного обстрілу слід чекати досить скоро. Буквально за 3-4 дні. Адже після 29 грудня 2023 року наступний дуже великий обстріл був вже 2 січня 2024 року. А після 26 серпня 2024 року було нанесено ще ряд додаткових ударів протягом кількох днів, зокрема 2-3 вересня.
Росія щомісяця виготовляє близько 50 балістичних і понад 100 крилатих ракет, що створює постійну загрозу повторних атак. За даними експертів, на підготовку нової атаки росіянам потрібно від 24 до 48 годин. Цей час використовується для аналізу попередніх ударів і коригування списку цілей. Навіть за наявності запасів ракет ворог не може здійснювати удари одразу після попередніх. Проте новий обстріл можливий вже за кілька днів, – зазначають аналітики.
