США завдали потужних авіаударів по ядерних об’єктах Ірану, що ознаменувало різку ескалацію на Близькому Сході. Президент США Дональд Трамп про це спочатку заявив у своїй соцмережі Truth Social а потім під час звернення до нації ввечері 21 червня заамериканським часом (у ніч проти 22 червня за Києвом). Трамп оголосив про повне знищення ключових іранських потужностей зі збагачення урану. Цей розвиток подій не лише відкриває потенційний новий фронт, але й кидає тривожну тінь на російсько-українську війну, ризикуючи відсунути Київ з пріоритетів західної допомоги.
Американська операція та тріумфальні заяви Трампа
У ніч проти 22 червня (за київським часом) Сполучені Штати Америки завдали ударів по трьох стратегічних ядерних об’єктах Ірану: Фордо, Натанз та Ісфахан. За повідомленнями, в операції були задіяні важкі протибункерні бомби GBU-57, доставлені бомбардувальниками B-2, а також близько 30 крилатих ракет «Томагавк», запущених з підводних човнів.
Президент Дональд Трамп у своєму зверненні до нації та через соцмережу Truth Social повідомив про успішне завершення атаки. «Ключові об’єкти збагачення урану в Ірані були повністю та остаточно знищені», – заявив він, додавши, що «зараз час для миру!». Трамп підкреслив, що метою ударів було «знищити потужності Ірану зі збагачення урану та зупинити ядерну загрозу, яку становила держава-спонсор тероризму номер один у світі». Американський лідер також попередив Тегеран: «Іран, задирака Близького Сходу, тепер повинен укласти мир. Якщо вони цього не зроблять, майбутні атаки будуть набагато масштабнішими». Окремо Трамп подякував прем’єр-міністру Ізраїлю Беньяміну Нетаньягу за співпрацю, зазначивши: «Ми працювали як команда».
Перші реакції
Іранська сторона, зокрема Корпус вартових Ісламської революції (КВІР), заперечила значні руйнування, заявивши про евакуацію запасів збагаченого урану до ударів та пообіцяла помсту, вважаючи будь-які американські об’єкти законною ціллю. Тегеран також наголосив, що не зупинить ядерну програму та не сяде за стіл переговорів. Втім, КВІР неодноразово викривався у брехні, і до їх заяв треба ставитись скептично.
У самих США дії адміністрації Трампа викликали неоднозначну реакцію. Повідомляється, що Конгрес, особливо демократи, не був повною мірою поінформований про підготовку удару, хоча партійних лідерів попередили. Це при тому, що сам Трамп раніше обіцяв «не втягувати Америку в нові війни», але згодом різко змінив риторику, наголошуючи на неприпустимості ядерного Ірану. Примітно, що, за даними Pew Research Center, більшість електорату MAGA, який підтримав Трампа на виборах, виступала проти втручання у близькосхідний конфлікт. Вашингтон, вочевидь, прагне обмежитися одноразовою акцією, однак питання відповіді Ірану залишається відкритим.
Наслідки для України: тривожні перспективи
Для України американський удар по Ірану несе значні ризики та виклики:
- Відволікання уваги та ресурсів: Поява нової гарячої точки на Близькому Сході неминуче переключить на себе значну частину уваги світової спільноти, аналітичних центрів та, що найважливіше, військових ресурсів Заходу. Питання Ірану може затьмарити українську проблематику на міжнародних майданчиках, включно з майбутнім самітом НАТО в Гаазі, де пріоритетами мали бути витрати на оборону, ППО та Східний фланг. Якщо США втягнуться у тривалий конфлікт з Іраном, Україна, чия підтримка вже почала пробуксовувати у Вашингтоні, ризикує остаточно відійти на другий план.
- Позиція росії: Кремль, який намагався позиціонувати себе як посередника у врегулюванні ірано-ізраїльського конфлікту, тепер буде змушений чіткіше визначати свою позицію. Якщо росія відкрито підтримає Іран, наприклад, на рівні ООН, її спроби нав’язати себе як медіатора адміністрації Трампа зазнають краху.
- Символізм дати: Удар, що припав на 22 червня, може бути сприйнятий у Кремлі як своєрідний «натяк», зважаючи на історичні паралелі – в цей день у 1941 році нацистська Германія напала на свого вчорашнього союзника СРСР.
Сценарії розвитку та їх вплив на російсько-українську війну
Подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від реакції Ірану, ключовою метою якого є самозбереження режиму аятол.
- «М’який» сценарій (імовірний): Тегеран вдасться до імітації відповіді, як це неодноразово траплялося раніше. Такий варіант, схоже, повністю влаштував би Дональда Трампа, дозволивши йому зафіксувати «перемогу» та посилити свої рейтинги перед виборами. Для України цей сценарій є менш загрозливим: він не призведе до різкого зростання цін на енергоносії (що могло б поповнити російський бюджет) та потенційно збереже можливість для антиросійської коаліції тиснути на адміністрацію США. Однак залишається незрозумілою позиція Ізраїлю, який може прагнути зміни режиму в Ірані. Можливо, росія спробує переконати Іран обмежитися символічною відповіддю в обмін на гарантії від США не наполягати на зміні режиму.
- «Жорсткий» сценарій: Іран вдається до ескалації, наприклад, перекриваючи Ормузьку протоку. Це призведе до різкого стрибка цін на нафту, створить величезні проблеми для США на Близькому Сході та ще більше відверне ресурси від України. Такий розвиток подій також негативно вплине на можливість тиску на Трампа з українського питання.
Удар США по Ірану створює нову геополітичну реальність, яка несе прямі загрози інтересам України. Відволікання ресурсів, зміна пріоритетів Заходу та можлива ескалація на Близькому Сході можуть суттєво ускладнити боротьбу України проти російської агресії. Для України найбільш прийнятним є «м’який» сценарій розвитку конфлікту, який хоча й не усуває всіх ризиків, але принаймні не створює нових катастрофічних проблем. Втім, навіть за такого сценарію, рейтинговий ефект для Трампа від «швидкої переможної війни» може бути недовгим, що залишає певне вікно можливостей для української дипломатії.
