Російська машина брехні вийшла на новий рівень абсурду. Цього разу пропагандисти вирішили схрестити свою улюблену тему «нацистів» із вологими фантазіями про «удари відплати». Результат — заголовки, від яких стає ніяково навіть досвідченим психіатрам: «Іскандер проб’є бункер Гітлера у Вінниці, де створено штаб ЗСУ».
Давайте розберемо цей потік свідомості на деталі та подивимося, що за ними ховається.
Головним героєм виступає такий собі Олег Іванніков. У рф його титулюють «підполковником запасу» та «військовим експертом», але в реальності це звичайний «балакучий манекен» Кремля.
Цей персонаж роками пророкував «взяття Києва за три дні», «повний розпад ЗСУ» та «припинення допомоги Заходу». Жоден — підкреслюємо, жоден! — його прогноз не справдився. Тепер Іванніков, який, вочевидь, перекваліфікувався з «військового стратега» на «історика-фантаста», розповідає про «штаби у бункерах».
Об’єктом атаки російських «Іскандерів» пропонують обрати колишню ставку Гітлера «Вервольф» біля Стрижавки. Пропагандисти стверджують, що ЗСУ облаштували там ледь не підземне місто.
Реальність: у 1944 році німці, відступаючи, підірвали ставку настільки ретельно, що від неї залишилися лише велетенські уламки бетону, розкидані лісом. Сьогодні це — історико-меморіальний комплекс пам’яті жертв фашизму. Там немає ні світла, ні зв’язку, ні вцілілих приміщень, придатних для штабу.
Виникає питання: росіяни справді хочуть витратити дефіцитну ракету вартістю у кілька мільйонів доларів, щоб поцілити у купу каміння 80-річної давнини? Схоже, що так, адже воювати з музейними експонатами значно безпечніше, ніж із реальними силами оборони України.
Особливий цинізм публікації полягає у словах Іваннікова про те, що «київські нацисти» намагаються «відновити бункер для поклоніння». Це класичне «дзеркало» російської пропаганди: звинувачувати інших у тому, що робиш сам.
Поки Україна вшановує пам’ять жертв Другої світової війни, Росія використовує нацистську риторику та символіку, виправдовує геноцид та мріє про удари по культурних об’єктах.
Розтиражовані російськими ЗМІ заяви Іваннікова — черговий ілюстративний приклад того, як працює сучасна російська пропаганда. Вона бере реальний географічний об’єкт, додає до нього історичну страшилку про «нацистів», приправляє це коментарем «експерта»-невдахи та загортає у войовничу обгортку.
Насправді ж за цим стоїть лише одне: безсилля перед реальною міццю ЗСУ та намагання хоч якось розважити внутрішнього російського споживача казками про «знищення штабів Гітлера».
Російська армія продовжує «демілітаризувати» українські музеї, парки та історичні пам’ятки. Це не війна — це тероризм, змішаний із важкою формою клінічного марення.
