До 15 років тюрми засуджено уродженця Макіївки на Донеччині за державну зраду. Він передавав російським спецслужбам секретну інформацію про військові об’єкти у Вінниці.
Вінницький міський суд виніс вирок Дмитру Купріянову, визнавши його винним у державній зраді. Його засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за надання представникам росії інформації про військові об’єкти у Вінниці.
Згідно з матеріалами справи, Дмитро Купріянов є уродженцем міста Макіївка Донецької області. Чоловік був неодружений, офіційно не працював і проживав у гуртожитку Вінниці. У травні 2023 року він відгукнувся на пропозицію у Telegram, де за грошову винагороду йому запропонували фотографувати військові об’єкти та обʼєкти критичної інфраструктури для коригування ракетних ударів з боку росії.
8 травня Купріянов здійснив перше фото на відео головного входу до військової частини Повітряних сил України, яке з текстовим поясненням передав представнику рф. За це він отримав 100 доларів США на банківську картку. Пізніше, за завданням того ж агента, він зняв інші військові обʼєкти у Вінниці, зокрема військову частину Національної гвардії України, а також зібрав і передав інформацію про кількість військовослужбовців та оборонні позиції.
10 травня, виконуючи чергове завдання, Купріянов знімав блокпости та військовослужбовців біля військової частини Нацгвардії, при цьому повідомив про відсутність танків і техніки на місці. Чоловіка було затримано під час виконання цього завдання.
Купріянов не визнав свою провину і відмовився надавати свідчення, хоча підтвердив переписку з представником рф і зізнався, що раніше знімав відео поблизу іншої військової частини.
30 червня 2023 року підозрюваний взяв участь у слідчому експерименті, пояснивши, що шукав роботу і натрапив на оголошення в Telegram, за яким пропонували фотографувати обʼєкти на місцевості. Однак у суді він заявив, що свою провину не визнає і відмовився давати показання. Адвокат підсудного намагався переконати суд, що злочин слід кваліфікувати за менш тяжкою статтею Кримінального кодексу щодо несанкціонованого поширення інформації про Збройні сили України (ч. 3 ст. 114-2).
Проте суд, ретельно аналізуючи докази, дійшов висновку, що обвинувачення у державній зраді повністю доведене. Важливим доказом було те, що співрозмовник Купріянова використовував мобільний номер з міжнародним кодом рф, що підтвердило його звʼязок із громадянином держави-агресора. Суд встановив, що підсудний не просто передавав інформацію, а таємно виконував завдання представника росії на шкоду Україні.
