Правоохоронці урочисто рапортують: доступ до Південного Бугу для вінничан відновлено. Незаконний паркан, яким власники розкішних маєтків у прибережній зоні відгородили річку від «простих смертних», має зникнути — так вирішив суд за позовом прокуратури. Але є нюанс: влада Вінниці, в чиїх інтересах нібито діє прокуратура, тихцем укладає угоди з тими ж «панами», дозволяючи їм і далі насолоджуватися берегом «без зайвих очей». Хто у підсумку переможе — закон чи спритність місцевих можновладців? Розбираємося.
Прокуратура звітує про перемогу
Рішенням Вінницького міського суду задоволено позов прокуратури до громадянки щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою водного фонду комунальної власності в межах міста Вінниці. Про це повідомила прес-служба Вінницької обласної прокуратури.
«Прокуратурою встановлено, що земельні ділянки відповідачки, розташовані під житловою забудовою на березі Південного Бугу, межують із прибережною захисною смугою. Ця територія не підлягає приватизації, а доступ до неї має залишатися відкритим. Водночас вінничанка самовільно огородила комунальну ділянку площею 0,37 га парканом, чим обмежила доступ громадян до водойми та використовувала її у власних цілях», – зазначено у повідомленні.
Зважаючи на порушення, прокуратура у судовому порядку вимагала від відповідачки за власний рахунок демонтувати незаконно встановлений паркан, звільнивши доступ до берега річки.
Після набрання рішенням законної сили у прокуратурі пообіцяли вжити заходи щодо його реального виконання.
Не перший суд, можливо, і не останній
Попри те, що у прокуратурі традиційно не назвали імені відповідачки, за інформацією «Ми Вінничани», йдеться про Людмилу Савицьку – викладачку Вінницького національного технічного університету, доцентку кафедри обчислювальної техніки.
4 березня 2025 року Вінницький міський суд ухвалив рішення у цивільній справі за позовом Вінницької окружної прокуратури до Людмили Савицької щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою водного фонду. Суд повністю задовольнив позов.
Суть справи полягає в тому, що Людмила Савицька встановила паркан на земельній ділянці Вінницької міської ради площею 0,3763 га, яка розташована в прибережній захисній смузі річки Південний Буг по вулиці Івана Богуна, біля будинку № 92-В у Вінниці. Суд, врахувавши надані докази, зобов’язав відповідачку демонтувати паркан на зазначеній території, поза межами належних їй на праві приватної власності земельних ділянок.
Чарівний договір-індульгенція
Прокуратура небезпідставно наголосила, що рішення суду у справі Людмили Савицької буде виконано лише після набуття ним законної сили, оскільки спір триває вже багато років. Так, 19 січня 2022 року Вінницький апеляційний суд вже скасовував аналогічний вердикт міського суду, який, за позовом міськради, зобов’язував Савицьку звільнити ділянку площею 0,3717 га біля Південного Бугу. Апеляційний суд вказав на формальні порушення та недостатність доказів з боку міськради — серед них акт обстеження, фотографії паркану без географічної прив’язки та невручену постанову адмінкомісії. Крім того, на думку апеляційних суддів, суд першої інстанції не врахував договір Савицької з управлінням комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради щодо комплексного опорядження, утримання та благоустрою території, прилеглої до спірної земельної ділянки.
Тепер же Вінницька окружна прокуратура подала позов проти Людмили Савицької «в інтересах держави, представленої органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», — тобто в інтересах Вінницької міської ради. Однак цей самий «орган», з одного боку, нібито виступає проти незаконно встановленої огорожі, а з іншого — укладає з відповідачкою новий договір. Цього разу йдеться про угоду, затверджену 23 липня 2020 року рішенням виконкому міськради, щодо сплати пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Вінницької міської ОТГ.
Документ, що регулює будівництво приватного житлового будинку на двох приватизованих земельних ділянках, зобов’язує Савицьку внести 133 049 гривень на розвиток міської інфраструктури — 2% від кошторисної вартості будівництва. Виглядає це як своєрідна «індульгенція», що фактично узаконює «право» перекривати доступ до річки для звичайних громадян, аби вони «не заважали» своєю присутністю власникам маєтків у прибережній захисній смузі. А заодно — новий привід для апеляційного суду вкотре скасувати рішення суду першої інстанції. Хитро?
А ще правоохоронці зберігають мовчання щодо досудового розслідування відносно використання без належних на те документів тієї самої комунальної земельної ділянки площею 0,3717 га, з яких 0,3564 га розташовані в прибережній зоні Південного Бугу. Кримінальне провадження за ч. 2 ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки) було відкрито ще 30 травня 2023 року. І що далі? Де результати розслідування? Чи ще не на часі їх оголосити?
Замість довідки
Ну і наостанок, – хто така Людмила Савицька. Вона – дружина вінницького підприємця та депутата Вінницької міської ради IV та V скликань Сергія Кармаліти, який обирався у 2002 та 2006 роках. Вона є співзасновницею кількох фірм разом із чоловіком.
У 2020 році Сергій Кармаліта балотувався на посаду міського голови Вінниці як самовисуванець, проте набрав лише 0,7% (690 голосів виборців). На місцевих виборах 2015 року він ішов до міської ради у списку блока Порошенка «Солідарність», але згодом партійна організація подала подання про його виключення. У 2010 році також намагався пройти до міськради, але не був обраний.
Окрему увагу свого часу привернула історія 2003 року, коли Кармаліту затримали правоохоронці у справі вибухів у маршрутках Вінниці, внаслідок яких загинуло двоє людей. Він тоді стверджував, що силовики «вибивали» з нього зізнання у цьому злочині. Того ж року було відкрито кілька кримінальних справ проти співробітників міського відділу міліції за незаконне затримання.
На сьогодні Сергій Кармаліта очолює низку комерційних структур. Він є керівником ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Вінвтормет» та «Поділля-Метінвест», які займаються торгівлею відходами та брухтом. Також очолює ТОВ «Торгово-промислова фірма «Онікс-А» та «Екоконтроль», що спеціалізуються на оренді майна, торгівлі напоями та тютюновими виробами.
