В цілому ця історія тривала майже десять років. Вона пройшла шлях від гучних пресрелізів про «хабарництво» до виправдального вироку апеляційного суду. У центрі подій — відомий вінницький лікар-ортопед-травматолог Андрій Рубленко.
Події, що стали приводом для відкриття кримінальної справи та багаторічного судового її розгляду, відбувались ще у 2016 року. На той час Андрій Рубленко працював за сумісництвом у хірургічному відділенні Вінницької центральної районної клінічної лікарні.
За версією слідства, саме в стінах цього медзакладу лікар висловив прохання до пацієнта — пенсіонера та інваліда Збройних Сил — надати 60 тисяч гривень за операцію із заміни тазостегнового суглоба. Тоді правоохоронці повідомляли про затримання «на гарячому» у робочому кабінеті, а прокуратура анонсувала суворе покаранні. Обвинувачення щодо Рубленка було скероване до суду у лютому 2017 року.
Головне питання, яке потім багато років з’ясовували у суді: на що насправді призначалися ці кошти? Андрій Рубленко з першого дня заперечував провину. Його позиція була послідовною: 50 тисяч гривень — це була ринкова вартість самого штучного суглоба (ендопротеза), який пацієнт мав придбати самостійно, а 10 тисяч — супутні витратні матеріали для операції.
У суді також з’ясувалося очевидне: хоча медицина у нас офіційно безкоштовна, державне фінансування на закупівлю протезів у Вінницькій центральній районній клінічній лікарні на той момент було відсутнє. Пацієнти були змушені купувати імпланти власним коштом. Лікарі лише консультували, який саме протез підійде, і іноді допомагали технічно організувати оплату постачальнику, щоб пришвидшити процес.
Одним із найцікавіших моментів процесу стали свідчення самого «потерпілого» пенсіонера. У залі суду чоловік… не зміг впізнати Андрія Рубленка. Більше того, він заявив, що не вважає себе потерпілим, не має до лікаря жодних претензій і жодної шкоди йому не завдано.
Колеги Андрія з районної лікарні, головний бухгалтер та економіст закладу також у суді підтвердили: операції проводяться безкоштовно, а от протези люди купують самі. Ніяких вимог «грошей у кишеню» від Рубленка ніхто не зафіксував.
Прокуратура намагалася апелювати до записів прихованої зйомки. Проте з’ясувалося, що диски з результатами негласних слідчих дій були пошкоджені, і відтворити їх у суді виявилося неможливим. Суд справедливо зауважив: не можна будувати звинувачення на припущеннях або зіпсованих файлах. До того ж, слідство не змогло довести «корисливий мотив» — тобто те, що лікар збирався покласти ці гроші собі в кишеню, а не витратити на закупівлю суглоба для того ж пацієнта.
У листопаді 2025 року Вінницький міський суд виніс виправдальний вирок. Прокуратура пішла до апеляції, але колегія суддів Вінницького апеляційного суду залишила це рішення без змін.
Судді підкреслили: будь-які сумніви мають тлумачитися на користь людини. А оскільки провина не була доведена «поза розумним сумнівом», Андрій Рубленко є повністю невинним.
У квітні 2026 року після рішення апеляційного суду виправдальний вирок набрав законної сили. Сьогодні Андрій Рубленко продовжує свою медичну практику, працюючи лікарем-ортопедом-травматологом у ТОВ «Інномед-Дельта».
