Вінницькі прокурори в апеляційній інстанції відстояли вирок колишньому співробітнику державного підприємства «Укроборонпром», засудженому за державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України). Слідство, яке здійснювало Управління СБУ у Вінницькій області, встановило, що офіцер запасу ЗСУ та працівник стратегічного підприємства оборонного комплексу після початку повномасштабної агресії перейшов на бік ворога.
За повідомленням пресслужби Вінницької обласної прокуратури, під час оборони Київщини навесні 2022 року він передавав куратору, який виступав посередником міністерства оборони рф, детальну інформацію військового характеру. Зокрема, надсилав фотографії з місць влучань у житлові будинки столиці, точні адреси та фрагменти боєприпасів. Крім того, систематично «зливав» дані про позиції, чисельність і маршрути пересування українських сил оборони, розташування блокпостів, інженерних укріплень та складів озброєння на Київщині. За даними слідства, ця інформація використовувалася окупантами для наведення нових ударів.
У вересні 2024 року Дарницький районний суд Києва призначив обвинуваченому 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Провину він не визнав, а сторона захисту подала апеляцію з вимогою ухвалити виправдувальний вирок. Однак 19 травня 2026 року Київський апеляційний суд повністю підтримав позицію прокуратури та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Хоча правоохоронні органи традиційно не називають імен засуджених та не розкривають подробиць їхньої біографії в офіційних релізах, «Ми Вінничани», спираючись на власні джерела та матеріали судових вироків, уже розповідали про діяльність цілої шпигунської мережі. Засудженим, якого не назвали у прокуратурі, є уродженець рф, але громадянин України, киянин Сергій Федотов. Він був активним прихильником «Антимайдану», а у 2014 році їздив до Санкт-Петербурга, де фотографувався у російській військовій формі. У суді він намагався пояснити ці фото «дружніми жартами», стверджуючи, що раніше працював у космічному агентстві України, тоді як його знайомі — у космічному агентстві рф, і вони нібито просто вирішили сфотографуватися у формі старого зразка.
Одним із найбільш кричущих фактів у цій справі став фактичний провал системи безпеки «Укроборонпрому». Згідно з матеріалами суду, 7 грудня 2022 року — вже під час повномасштабної війни та в період, коли він перебував під пильним наглядом СБУ, — Федотов успішно влаштувався до державного «Укроборонпрому» на посаду провідного спеціаліста з охорони праці. Як заявляв сам обвинувачений у суді, він безперешкодно пройшов усі перевірки, включно з поліграфом, де його прямо запитували про зв’язки з росією та можливу передачу інформації ворогу. На стратегічному оборонному підприємстві він пропрацював майже два місяці — до 1 лютого 2023 року, коли його затримали правоохоронці.
Свою провину у державній зраді Федотов категорично заперечував, а передачу військових координат називав «просто конфіденційною перепискою з другом дитинства» на побутові теми. Проте слідчі дослідили його телефони — Iphone XR та Redmi 9A — а також флеш-накопичувачі, інформація з яких довела протилежне.
За даними слідства, з березня по жовтень 2022 року через месенджер Telegram він передав до рф великий масив критично важливих даних. Серед них — фотографії та звіти про ракетний удар по багатоповерхівці на вулиці Крушельницької, координати інженерних укріплень біля станцій метро «Позняки» та «Харківська», дані про розташування підрозділів територіальної оборони біля торгового центру «Аладін», а також точні координати систем протиповітряної оборони поблизу ТЦ «Епіцентр» на проспекті Григоренка та біля міських водойм. Крім того, він регулярно повідомляв про рух колон важкої військової техніки ЗСУ у напрямку Броварів.
Судові вироки Вінницького міського суду, винесені у березні та жовтні 2025 року, розкрили весь ланцюг передачі чутливої інформації та засвідчили, що Федотов був лише одним із виконавців у розгалуженій шпигунській мережі. Його кураторами виявилися двоє уродженців України, які зробили кар’єру в органах влади російської федерації. Сам Федотов у суді намагався представити їх як працівників цивільних відомств, зокрема російського мінсільгоспу.
Тим самим «другом дитинства» виявився уродженець Луцька Віталій Техтелєв, який обіймає посаду начальника відділу департаменту міністерства фінансів рф. Ще у 1987 році вони разом навчалися у школі військового містечка Ключі-1 на Камчатці. Знаючи про проросійські погляди Федотова, російський посадовець завербував його для збору інформації. У перехоплених українською спецслужбою повідомленнях Техтелєв звітував своєму військовому керівництву, пересилаючи отримані фотографії з коментарем: «Однокласник з Києва (наша людина) надіслав пару фото ранкового обстрілу. Намагаємося зрозуміти, що за виріб…».
Однак Техтелєв був лише проміжною ланкою. Кінцевим замовником та отримувачем розвідданих слідство встановило уродженця українського Севастополя Дмитра Гулія, який обіймає посаду заступника начальника управління головного управління міжнародного військового співробітництва міністерства оборони рф. Саме він ставив завдання щодо пошуку важкого озброєння та систем української ППО для коригування і планування нових ракетно-бомбових ударів по Києву.
Вінницький міський суд у порядку спеціального судового провадження (in absentia) притягнув до відповідальності обох російських посадовців. Віталія Техтелєва 20 березня 2025 року було визнано винним у шпигунстві, а Дмитра Гулія — 13 жовтня 2025 року. Обом призначено максимальне покарання — по 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Строк відбування покарання обчислюватиметься з моменту їхнього фактичного затримання. Обоє оголошені у міжнародний розшук.
