Попри війну та хронічний дефіцит бюджету, влада запустила чергову «реформу», яка на практиці означає одне — виправдане законодавством підвищення зарплат державним службовцям.
Йдеться про закон, який Верховна Рада ухвалила 11 березня 2025 року під гаслом «вдосконалення оплати праці державних службовців». 3 червня документ завізував президент Володимир Зеленський — вже після того, як сплив встановлений Конституцією 15-денний строк на ухвалення рішення головою держави щодо підписання або вето.
Про підписання закону №4282 (відповідає законопроєкту №8222), що запроваджує так звані «єдині підходи до оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад», повідомили у Національному агентстві України з питань державної служби.
Нагадаємо, раніше «Ми Вінничани» вже інформували про зміст цього закону, який фактично означає збільшення зарплат для чиновників, а також розповідали, як за нього голосували народні депутати від Вінниччини. Законопроєкт підтримали двісті п’ятдесят дев’ять народних депутатів. Проти були лише троє. Ухвалення забезпечила неформальна коаліція, сформована з фракції «Слуга народу», депутатських груп «Довіра» та утворених з колишніх представників забороненої проросійської партії «Опозиційна платформа — за життя» груп «Відновлення України» та «Платформа за життя та мир».
Що саме передбачає закон
Нову систему оплати праці запроваджено на основі класифікації посад — її автори називають це спробою «зробити державу конкурентоспроможним роботодавцем» і «навести лад у зарплатному хаосі». Проте за красивими формулюваннями — реальне збільшення видатків на чиновницький апарат на мільярди гривень.
Зарплата державного службовця тепер складатиметься з двох частин:
• Стала частина:
- Посадовий оклад — щонайменше 2,5 прожиткових мінімуми з 1 січня 2026 року (наразі — сім тисяч п’ятсот сімдесят гривень).
- Надбавка за вислугу років — до тридцяти відсотків (виплачуватиметься з 1 квітня 2025 року).
- Надбавка за ранг — затверджується Кабінетом Міністрів України, наразі без змін.
• Варіативна частина:
- Місячна премія — до тридцяти відсотків від посадового окладу.
- Квартальна премія — до дев’яноста відсотків.
- Премія за результатами щорічного оцінювання.
За логікою авторів закону, премії мають нараховуватись за «внесок у результат», але в умовах відсутності чітких критеріїв виникає питання — хто і як оцінюватиме цей внесок? Чи не стане це зручним інструментом для «винагородження своїх»?
Вісімдесят два мільярди гривень на реформу зарплат
Впровадження цієї «реформи» обійдеться бюджету у вісімдесят дві мільярди двісті мільйонів гривень упродовж чотирьох років:
• 2026 рік — п’ять мільярдів триста мільйонів гривень
• 2027 рік — тридцять вісім мільярдів п’ятсот мільйонів гривень
• 2028 рік — дев’ятнадцять мільярдів двісті мільйонів гривень
• 2029 рік — дев’ятнадцять мільярдів двісті мільйонів гривень
При цьому вже з 2024 року стартувала проміжна модель: сімдесят відсотків зарплати — це оклад, решта — премія. Новий закон формалізує цю структуру і поширює її на «спеціальних» державних службовців лише з 2026 року. Чому так повільно? Причина — відсутність готових підзаконних актів чи прагнення уникнути суспільного обурення?
Оптимізація чисельності чи скорочення виконавців?
Закон передбачає також «оптимізацію» державного апарату. Кабінету Міністрів доручено визначити граничну чисельність державних службовців, однак з огляду на попередній досвід «оптимізацій», неважко спрогнозувати, що звільнять не наближених, а тих, хто справді працює.
Суть реформи — підвищення зарплат під час війни
Закон подається як структурна зміна, що має наблизити державну службу до «європейських стандартів». Але в умовах повномасштабної війни, тотальної економії та волонтерських зборів на броню і дрони, ухвалення закону, який відкриває шлях до зростання виплат чиновникам, виглядає щонайменше цинічно.
Під прикриттям правильних термінів — «класифікація», «прозорість», «грейди» — запускається масштабне переоформлення виплат, яке значно збільшить бюджетне навантаження. Питання — для чого саме зараз і заради кого?
