Кадрові ротації в уряді тривають. Прем’єр-міністерка Юлія Свіриденко 19 січня 2026 року підписала розпорядження Кабінету міністрів про затвердження Максима Малашкіна на посаді державного секретаря Міністерства енергетики України. Новий старий держсекретар — досвідчений апаратник, який слідує за своїми політичними покровителями: спочатку за Володимиром Гройсманом, а тепер — за Денисом Шмигалем.
Максим Малашкін родом із Вінниці, де розпочалося його сходження кар’єрними сходами. Трудову діяльність він розпочав у 2004 році в Управлінні Пенсійного фонду Замостянського району Вінниці, але справжній злет відбувся за часів мерства Володимира Гройсмана. У період з 2006 по 2014 рік, коли Гройсман керував Вінницею, Малашкін працював у структурах міської ради, відповідаючи за організаційні та адміністративні питання.
І не залишився непоміченим: коли Володимир Гройсман переїхав до Києва, обійнявши посаду віце-прем’єра та очільника Мінрегіону, Малашкін вирушив слідом за ним. У столиці він швидко пройшов шлях від директора Департаменту нормативно-правового регулювання до заступника міністра — керівника апарату Мінрегіону. Вершиною цього етапу стало призначення у 2017 році державним секретарем Мінрегіону в уряді Гройсмана (міністерством тоді керував Геннадій Зубко).
У 2018–2020 роках Малашкін очолював Державну інспекцію енергетичного нагляду, але після зміни влади та приходу команди Володимира Зеленського його кар’єра опинилася на паузі. У 2020–2021 роках він займався викладацькою діяльністю в Інституті інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури, а згодом фактично зник із державної служби.
Цікаво, що в тому ж університеті після відставки уряду Гройсмана першим заступником директора Інституту інноваційної освіти працював ще один соратник Гройсмана — колишній перший віце-прем’єр його уряду Володимир Кістіон, поки не отримав посаду першого заступника голови Вінницької обласної ради.
А Малашкіна з «політичного небуття» вивів Денис Шмигаль. Їхня співпраця виглядає системною: коли Шмигаль обійняв посаду Міністра оборони, 16 вересня 2025 року Малашкін був призначений держсекретарем цього відомства, а після переходу Шмигаля у крісло Міністра енергетики, 19 січня 2026 року Малашкін отримав аналогічну посаду в Міненерго.
Варто зазначити, що призначення Малашкіна в енергетичний сектор формально підкріплене профільною освітою. Окрім дипломів юриста, отриманого у Міжрегіональній академії управління персоналом у 2004 році, та магістра публічного управління, здобутого в Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у 2019 році, у 2020 році він закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».
Тим не менш, експерти зазначають, що таке призначення скоріше свідчить про кадровий голод та повернення до використання перевірених «апаратних бійців», які хоч трохи на чомусь розуміються.
