Це історія, від якої холоне кров у жилах. Матрос Василь Шиндер загинув за Україну в жовтні 2022 року, однак ФОП, зареєстрований на його ім’я, ще тривалий час продовжував брати участь у державних закупівлях і укладати контракти. Поки тіло воїна спочивало в донецькій землі, його електронний підпис у системі Prozorro й далі «підписував» угоди на мільйонні суми. Хто стоїть за цією моторошною схемою і чому нині довкола імені загиблого Героя розгортається сумнівний судовий процес?
Як зазначається у журналістському розслідуванні медіапроєкту «Депутати», який реалізує громадська організація «Автомайдан Вінниччина», до початку повномасштабного вторгнення Василь Шиндер займався постачанням медичного обладнання для лікарень Вінницької області. Із початком війни він став до лав Збройних сил України. Зв’язок із ним обірвався 23 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі Донецького аеропорту. Згодом загибель військовослужбовця була підтверджена ДНК-експертизою, а у 2024 році внесено офіційний запис про його смерть.
Але тут почалася містика. ФОП Шиндер В.В. не лише не припинив діяльність, а й, навпаки, став демонструвати аномальну активність. Із кінця 2022 по 2024 рік підприємство, зареєстроване на ім’я загиблого матроса, виграло десятки тендерів. Лише за 2023–2024 роки сума укладених контрактів перевищила 2,5 мільйона гривень. Понад 270 транзакцій були здійснені з рахунками установ, серед яких лікарні Хмільника, Липовця та Томашполя, які справно перераховували кошти на адресу людини, якої вже не було серед живих.
Як це стало можливим? Формально йдеться про дії, що можуть мати ознаки кримінального правопорушення. Участь у державних закупівлях передбачає використання кваліфікованого електронного підпису — захищеного цифрового інструмента, який дозволяє ідентифікувати особу та підтверджувати її дії в електронних системах. Відтак хтось мав доступ до ключів цього підпису, авторизовувався в системі Prozorro та здійснював поставки товарів від його імені.
Батько військового, Володимир Шиндер, у своїх зверненнях до правоохоронних органів заявляє про ймовірну причетність до використання ФОПа матері Василя та її нового чоловіка — впливового у Хмільнику діяча Олександра Поліщука.
Паралельно розгорнулася ще одна ганебна колізія — уже в судовій площині. Йдеться про виплату одноразової державної допомоги родині загиблого військовослужбовця у розмірі 15 мільйонів гривень. Оскільки Василь Шиндер не мав власної сім’ї, відповідно до закону ці кошти мають бути розподілені між його батьками.
Але 7,5 мільйонів «зайвими» не бувають. Мати загиблого, Марія Шиндер, розпочала судову кампанію, щоб позбавити колишнього чоловіка батьківських прав на… 28-річного загиблого сина. Абсурд? Так. Але в українських реаліях — це робоча схема. Якщо батька визнають таким, що «не брав участі у вихованні», мати отримає всі 15 мільйонів одноосібно.
Найбільш сюрреалістичний епізод стався у січні 2025 року. Комісія з питань захисту прав дитини Хмільницької міськради прийшла з обстеженням у будинок, де жив Василь. Чиновники оглядали «дитячу кімнату» 28-річного Героя через два роки після його загибелі!
В офіційному акті вони серйозно зафіксували наявність «двоспального ліжка, стола та фотографій», зробивши висновок, що батько сина не виховував. При цьому докази батька — про те, що він передав синові квартиру, бізнес, авто та регулярно спілкувався з ним через Google Meet до самої загибелі — комісія просто проігнорувала.
Володимир Шиндер переконаний, що у Хмільнику діє корупційна зв’язка. За його словами, мати загиблого та її чоловік є власниками підприємства «С-МЕДІКАЛ СЕРВІС», яке виступає одним із ключових постачальників для лікарень району. Водночас посадовці, які затверджували спірні висновки, курирують саме соціально-медичну сферу.
У своїх зверненнях Володимир Шиндер також звертає увагу на конфлікт інтересів серед чиновників, які ухвалювали сумнівні рішення, вказуючи на ймовірні зв’язки між представниками місцевої влади та бізнесом у сфері медичних закупівель.
Довгий час місцева поліція відмовлялася вбачати у цих обставинах ознаки злочину та вносити відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Лише після того, як у Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначили, що ситуація потребує перевірки, зокрема щодо можливого недотримання вимог про врегулювання конфлікту інтересів, а також після втручання обласної прокуратури, справу вдалося зрушити з мертвої точки.
Василь Шиндер загинув як Герой. Але те, що відбувається після його смерті, важко назвати інакше, ніж «танцями на кістках». Використання імені загиблого воїна в тендерних схемах та цинічні судові спори за компенсацію — це виклик не лише правоохоронній системі, а й суспільній моралі.
