У Вінницькій мерії повідомили про початок реєстрації на відкритий всеукраїнський архітектурний конкурс «Fata Morgana», метою якого є розробка проєкту трансформації будівлі колишнього кінотеатру ім. Михайла Коцюбинського у музей сучасного мистецтва.
Згідно з оприлюдненими міською радою даними, призовий фонд конкурсу становить 860 тисяч гривень. Кошти розподілять між авторами найкращих проєктів: за перше місце передбачено 350 тисяч гривень, за друге і третє — по 175 тисяч, а за четверте та п’яте — по 80 тисяч гривень.
Проте окремих слів заслуговує і, так би мовити, креативний політ мислення посадовців міськради, які дали назву цьому конкурсу — «Fata Morgana».
Вибір такої назви видається вельми специфічним, адже саме так Михайло Коцюбинський назвав свою відому повість, і зробив це не випадково. Сенс «Fata Morgana» у Коцюбинського — це ілюзія щастя і справедливого життя, яка постійно вислизає від людини. Якщо ж заглибитися у зміст твору, то йдеться про примарну надію селян на власну землю і швидке покращення життя.
Втім, фінансова складова цієї «ілюзії» наразі виглядає цілком реальною. У мерії наголосили, що фінансування преміального фонду здійснюється не з місцевого бюджету, а за рахунок стратегічного партнера конкурсу — ЮНЕСКО, міжнародної організації при Організації Об’єднаних Націй, яка також виступає технічним радником проєкту.
Організація процесу та підтримка ініціативи забезпечуються низкою міжнародних фондів. Серед них — Міжнародний фонд «Відродження», який є частиною мережі фундацій Відкритого суспільства, заснованої американським фінансистом Джорджем Соросом. Також до фінансування залучено британський грантовий фонд The Sigrid Rausing Trust, заснований Сігрід Раузінг, видавчинею та онукою засновника пакувальної компанії Tetra Pak Рубена Раузінга. Третім партнером є The Andy Warhol Foundation for the Visual Arts — американська благодійна установа, створена за заповітом художника Енді Воргола для підтримки сучасного мистецтва. Крім того, за даними міськради, сприяння професійному обміну в межах підготовки конкурсу надають посольства Швейцарії та Норвегії в Україні.
У мерії також повідомили, що реєстрація учасників уже триває, а кінцевий термін подачі архітектурних проєктів встановлено на 31 липня поточного року. Упродовж червня зареєстровані фахівці матимуть можливість відвідати колишній кінотеатр, розташований у Вінниці на вулиці Соборній, для ознайомлення з його технічним станом. Оцінюванням робіт займатиметься журі, до складу якого увійшли представники міської влади та залучені експерти з архітектури та музейної справи з України, Ірландії, Норвегії та Боснії і Герцеговини.
Результати конкурсу та виставку поданих робіт планують оприлюднити у вересні. Вінницька міська рада зазначає, що залучення міжнародних донорів дозволяє провести фаховий відбір ідей для переосмислення міського простору без використання бюджетних коштів на призи переможцям.
Довідка
Кінотеатр у самому серці Вінниці на вулиці Соборній було відкрито 12 вересня 1931 року — у період активної урбаністичної розбудови міста. Будівлю звели у стриманому неокласичному стилі.
Вже з перших днів роботи новий «сінематограф» став надзвичайно популярним. За умов обмежених розваг того часу кінотеатр швидко перетворився на одне з головних місць відпочинку містян..
Будівля пережила складні історичні періоди — Другу світову війну та зміну окупаційних режимів. Попри це, кінотеатр продовжував працювати навіть у роки німецької окупації, коли отримав назву «Palast Lichtspiele» («Палац світла»).
У 1950–1960-х роках будівлю реконструювали: з’явився другий поверх, змінився фасад, додалися характерні колони.
У радянський період у кінотеатрі демонстрували як радянські, так і зарубіжні стрічки, а сам заклад був одним із ключових майданчиків кінопрокату в регіоні.
Після 1991 року кінотеатр зіткнувся з новими викликами — розвитком телебачення, відео та цифрових технологій, що поступово зменшували кількість глядачів.
У 1995 році в його приміщеннях відкрили «Експоцентр» — майданчик для виставок і ділових заходів.
Водночас сам кінотеатр продовжував функціонувати (зокрема у форматі двох залів) і навіть перейшов на цифрові технології показу фільмів — останні плівкові стрічки демонстрували ще у 2009 році.
У 2021 році історія кінотеатру фактично завершилася. Через закінчення оренди та рішення міської влади будівлю вирішили реконструювати під сучасний «Business hub».
