Вінницький комбінат хлібопродуктів №2 став найбільшим виробником борошна в Україні за підсумками 2025/26 маркетингового року. Підприємство виробило 113 032 тонни продукції, випередивши ТОВ «Столичний Млин» із результатом 106 800 тонн та харківське ТОВ ВКФ «Рома», яке виробило 66 671 тонну.
Такі дані навів радник голови Спілки «Борошномели України» Сергій Сакіркін у галузевому огляді підсумків четвертого воєнного маркетингового року.
Загалом борошномельні підприємства — члени Спілки «Борошномели України» — у сезоні 2025/26 виробили 606 557 тонн борошна. Це приблизно на 1% більше, ніж у попередньому маркетинговому році, коли було вироблено 601 842 тонни. Порівняно з сезоном 2021/22, коли показник становив 571 824 тонни, приріст склав близько 6%, а не 17%, як зазначалося у початковій версії матеріалу.
Для самого Вінницького комбінату хлібопродуктів №2 нинішній результат також означає суттєве зростання порівняно з попереднім роком. У 2024/25 маркетинговому році підприємство виробило 103 570 тонн борошна, тобто за рік збільшило обсяг виробництва майже на 9%. Водночас до довоєнного максимуму підприємство поки не повернулося: у 2021/22 маркетинговому році його виробництво становило 130 767 тонн.
ТОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» зареєстроване у селищі Десна Вінницького району. Керівником підприємства є Андрій Поздняков. За актуальними даними аналітичної системи YouControl, 100% частки товариства належить ТОВ «Група Агропродінвест», а кінцевим бенефіціарним власником зазначений син п’ятого президента України Олексій Порошенко, який здійснює непрямий вирішальний вплив на компанію.
Окремо Вінницький комбінат хлібопродуктів №2 відзначився в експорті дрібнофасованого борошна. У сезоні 2025/26 підприємство відвантажило на зовнішні ринки 6 771,6 тонни такої продукції, посівши перше місце серед українських експортерів. Для порівняння, «Калуський КХП ТІВ» експортував 2 251,5 тонни, а «Рівне-Борошно» — 862,5 тонни. Частка фасованого борошна у загальному експорті Вінницького КХП №2 становила близько 40%.
Загалом сезон для українських борошномелів був непростим. На роботу підприємств впливали скорочення внутрішнього попиту, проблеми з логістикою, енергетичні обмеження та зміни умов зовнішньої торгівлі. Одним із чинників, що вплинули на економіку переробки, стало зниження внутрішніх закупівельних цін на пшеницю. Станом на 27 липня, за даними Сергія Сакіркіна, середня ціна тонни пшениці другого класу знизилася з 10 500 до 7 500 гривень.
Водночас здешевлення сировини не означало автоматичного зростання прибутковості виробників. Борошномельні підприємства зазнавали додаткових витрат на автономне енергозабезпечення та логістику. За оцінкою Спілки «Борошномели України», для великих млинів генераторні потужності, необхідні для забезпечення споживання близько 2 МВт, можуть коштувати до 500 тисяч доларів.
Одним із способів компенсувати додаткові витрати стало збільшення експорту борошна у споживчому пакуванні. За оцінками галузевої спілки, дрібна фасовка збільшує собівартість приблизно на 20–40 доларів за тонну, однак у певні періоди цінова премія за фасований продукт на зовнішніх ринках сягала 65 доларів за тонну. Саме цей напрям дозволяє виробникам отримувати додаткову маржу навіть за високих витрат на виробництво та транспортування.
Показово, що цього року саме Вінниччина стане майданчиком для великої галузевої конференції «Зерно і переробка 2026». Захід запланований на середину вересня у Стрижавці неподалік Вінниці. Організаторами виступають Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency. У програмі — питання розвитку борошномельної, круп’яної, комбікормової та інших галузей зернопереробки.
Паралельно в області працюють і невеликі локальні виробництва. Зокрема, у Клекотині Мурафської громади відновили роботу старого млина, якому, за даними місцевих медіа, понад 200 років. Там виробляють цільнозернове борошно жорнового помелу.
