Останнім часом у вінницькому медіапросторі почала стрімко наростати інформаційна хвиля. Низка ресурсів, ніби під копірку, розтиражувала новину про те, що Володимир Гройсман нібито посідає друге місце за «корисністю» серед прем’єр-міністрів в історії України. Підґрунтям для цього резонансу стали результати свіжого опитування, проведеного компанією «Active Group» у співпраці з медіа «Політична Арена Вінниччини».
Втім, якщо відкинути пафос і уважніше придивитися до цієї «соціології», стає очевидно: йдеться не про повноцінне дослідження громадської думки, а радше про спробу політичної реанімації фігури, яку за чотири роки повномасштабної війни українці не просто відсунули на другий план, а значною мірою викреслили з актуального порядку денного.
Оприлюднене компанією «Active Group» дослідження щодо рейтингу прем’єр-міністрів України, яке на перший погляд демонструє успіхи окремих політиків, при детальнішому аналізі виявляється хрестоматійним прикладом маніпулятивного подання інформації. Згідно з оприлюдненими даними, рейтинг найбільш «корисних» голів уряду нібито очолив Віктор Ющенко (18,8%), а друге місце посів Володимир Гройсман (12,5%), тоді як найбільш «шкідливими» назвали Віктора Януковича (41,4%) та Юлію Тимошенко (35%). Однак, як і часто буває, диявол криється в деталях.
Як зазначається, партнером «Active Group» у проведенні опитування виступило видання «Політична Арена Вінниччини». Саме з публікації цього видання під заголовком «Колишній мер Вінниці посів друге місце у рейтингу прем’єрів» у медіапросторі і почала поширюватися теза про «почесне друге місце» колишнього мера Вінниці та екс-прем’єр-міністра України, при цьому загальна картина дослідження фактично ігнорувалася. Це класичний приклад «черрі-пікінгу» — вибіркового представлення фактів, коли позитивні 12,5% Гройсмана подаються як досягнення, тоді як реальні цифри свідчать про інше.
Якщо перевести ці відсотки у кількість реальних людей, виходячи із заявленої вибірки у 1000 респондентів, то позитивно діяльність Гройсмана оцінили приблизно 125 осіб. Водночас у тій самій анкеті 14,2% опитаних (близько 142 респондентів) назвали його роботу шкідливою. Таким чином, кількість тих, хто оцінює політика негативно, на 17 осіб більша за кількість його прихильників, а загальний баланс довіри є від’ємним і становить мінус 1,7%.
Маніпуляція стає ще очевиднішою, якщо подивитися на головний результат: понад 55% людей взагалі не змогли назвати жодного «корисного» прем’єра. З них 30,2% прямо сказали, що жоден не приніс користі, а ще 24,9% не визначилися. На цьому тлі будь-які «лідерські позиції» виглядають не як реальне визнання, а швидше як ознака кризи так званої української політичної еліти.
Більше того, якщо подивитися на методологію, яку, за словами «Active Group», використали під час опитування, видно серйозні недоліки. Найперше — не сказано, який саме був тип запитання. Якщо скласти відсотки у рейтингу «користі», виходить близько 160%, а у рейтингу «шкоди» — понад 350%. Це означає, що респонденти могли обирати одразу кілька варіантів. Але організатори разом із «Політичною Ареною Вінниччини» подають ці дані як звичайний рейтинг, створюючи враження, що 12,5% — це реальна підтримка серед усіх опитаних.
Окремі питання викликає і використання методу «онлайн-панелі SunFlower Sociology», який нерідко призводить до зміщення вибірки, адже в інтернет-опитуваннях складно забезпечити належне представництво жителів сільської місцевості та людей старшого віку. До цього додається відсутність інформації про кінцевого замовника дослідження та повного тексту анкети, що суперечить базовим стандартам ESOMAR (міжнародні правила для проведення соціологічних і маркетингових досліджень). Усе це разом дає підстави вважати: йдеться не про об’єктивне соціологічне дослідження, а радше про інструмент політичного піару, де співпраця медіа та соціологів використовується для згладжування негативних показників і перетворення від’ємного рейтингу на штучну «перемогу».
Втім, відкриті дані аналітичної платформи YouControl проливають світло на природу подібної «соціології», І «Active Group», засновником якої виступає ТОВ «Дослідницька компанія «АКТИВ-ГРУП», і видання «Політична арена Вінниччини», засновником якої є громадська організація «Центр соціального-політичного моніторингу «Вектор» пов’язаниі з однією людиною — вінницьким політтехнологом Миколою Філоновим. Фактично це виглядає як замкнений цикл: одна й та сама особа формує соціологічні запити, отримує потрібні показники та потім публікує їх у власних медіаресурсах уже як «об’єктивні» результати досліджень.
Микола Філонов — давній соратник Валерія Коровія. Період, коли Коровій обіймав посаду голови Вінницької ОВА, збігся з часом, коли Володимир Гройсман працював на посадах спікера Верховної Ради та прем’єр-міністра України. Філонов у цей період виконував функції помічника та радника Коровія.
На виборах 2020 року Коровій балотувався до обласної ради від «Української стратегії Гройсмана» (хоч наприкінці того ж року від мандату він відмовився, але це вже інша історія). А Філонов просував «Партію Вінничан», яка фактично виконувала роль технічного проєкту — відтягувала голоси й розчищала політичне поле для «стратегів». «Обличчям» цієї партії став фронтмен гурту «ТІК» Віктор Бронюк. Попри активну кампанію, партія-спойлер, звісно, не пройшла ні до міської, ні до обласної ради.
А підтвердженням того, що цей проєкт був допоміжним в орбіті «Української стратегії Гройсмана», яка фактично сформувала моновладу у Вінниці та встановила контроль над областю, стало призначення у 2024 році Віктора Бронюка директором Вінницької філармонії. Водночас про фіктивність самої «Партії Вінничан» свідчать і сьогоднішні судові спори, у яких Філонов доводить, що партію у нього «вкрали» сторонні особи.
Одночасно Філонов є амбасадором громадського об’єднання «Ми — вінничани», яке реалізує гуманітарні проєкти за фінансової підтримки структур агрохолдингу Юрія Косюка. Йдеться про мережу під керівництвом Валерія Коровія, що працює під брендами МХП та «Наша Ряба» і об’єднує представників великого бізнесу, колишніх і чинних народних депутатів та чиновників.
Ця структура потребує постійного медійного супроводу, і Філонов бере участь у запуску та просуванні різних інформаційних проєктів. Водночас якість цієї роботи неодноразово ставилася під сумнів: пов’язаний із ним медіахолдинг уже отримав дев’ять попереджень від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
За роки кровопролитної війни Гройсман став політичною тінню. Він з’являється у новинах лише тоді, коли треба приписати керованому ним і юридично неіснуючому «Міжрегіональному координаційному гуманітарному штабу» допомогу армії, яка насправді здійснюється за кошти вінницьких платників податків. Можливо, олігархічним структурам знову знадобився «свій» успішний образ прем’єра, як інструмент «бетонування» влади на Вінниччині.
Тільки реальність невблаганна: із тисячі опитаних лише 125 людей бачать у Гройсмані щось хороше, а 142 прямо кажуть про шкоду. Схоже, на п’ятому році війни українці вже трохи навчилися відрізняти реальні вчинки від «астрологічних» прогнозів штатних технологів, скільки б олігархічних грошей у цю реанімацію не вливали.
автори: редакція медіа “Ми Вінничани”
Цей документ було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю громадської організації “Ліга Справедливості України”, яка є засновником медіа “Ми Вінничани” і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.
