Український агроіндустріальний холдинг МХП, відомий насамперед виробництвом курятини під брендом «Наша Ряба», офіційно оголосив про замороження масштабного інвестиційного проєкту у Хорватії. Компанія, мажоритарним власником якої є аграрний олігарх Юрій Косюк, планувала вкласти до 500 мільйонів євро у створення потужного регіонального центру птахівництва в історичному регіоні Бановина поблизу міста Сисак. Однак амбітні плани натрапили на те, що для українського великого бізнесу трапляється нечасто, — жорсткий спротив місцевої громади.
Як розповів сам Юрій Косюк в інтерв’ю хорватському виданню Jutarnji list, компанія провела масштабну підготовчу роботу, включно з екологічними оцінками та технічним плануванням. Проте місцеві жителі розділилися у своїх поглядах. Частина громади підтримувала проєкт, розраховуючи на нові робочі місця та економічне пожвавлення депресивного регіону. Водночас екоактивісти та дрібні фермери виступили категорично проти. Вони побоювалися, що великі птахокомплекси завдадуть шкоди довкіллю та фактично витіснять традиційне дрібне фермерство.
Зіткнувшись із таким спротивом, керівництво МХП вирішило не загострювати конфлікт. Косюк заявив, що компанія як довгостроковий інвестор не вважає можливим реалізовувати подібні проєкти без підтримки місцевої громади. Наразі холдинг уже розпочав юридичні процедури з остаточного закриття проєкту в Сисаку.
Ця історія є показовою ще й тому, що вона різко контрастує з моделлю роботи МХП в Україні, насамперед на Вінниччині — ключовому регіоні для бізнес-імперії Косюка.
Саме у Вінницькій області, поблизу Ладижина, розташований флагманський актив холдингу — «Вінницька птахофабрика». Це найбільша птахофабрика у Європі, яка забезпечує значну частину виробництва курятини в Україні. Загалом МХП контролює понад половину українського ринку цієї продукції.
Присутність холдингу на Вінниччині має колосальний масштаб. Йдеться про повний виробничий цикл: від вирощування зернових та виробництва комбікормів до інкубаторів, гігантських птахокомплексів, забійних підприємств і переробки продукції. Економіка Ладижина та десятків навколишніх сіл у Гайсинському й Тульчинському районах значною мірою залежить від роботи структур МХП. Холдинг є найбільшим роботодавцем регіону та одним із головних наповнювачів місцевих бюджетів.
Водночас екологічні питання, які стали каменем спотикання у Хорватії, неодноразово виникали й на Вінниччині. Під час розширення потужностей птахофабрики жителі Ладижина, Заозерного, Четвертинівки та інших населених пунктів не раз скаржилися на різкий запах, інтенсивний рух великогабаритного транспорту та можливий вплив виробництва на місцеві водойми.
Однак в Україні МХП зробив ставку на інтеграцію. Компанія інвестує мільйони гривень у розвиток територій: ремонтує дороги, фінансує школи та лікарні, підтримує культурні проєкти й реалізує грантові програми для населення. Крім того, для вирішення проблеми відходів біля Ладижина було збудовано один із найбільших у світі біогазових комплексів, який переробляє курячий послід на «зелену» електроенергію. Така модель дозволила компанії досягти відносного балансу у відносинах із місцевою владою, зокрема й завдяки тому, що у низці ключових для МХП громад впливові позиції посіли люди, пов’язані з підприємствами холдингу.
Відмова від 500-мільйонного проєкту у Хорватії не означає згортання європейської експансії МХП — радше йдеться про зміну пріоритетів. Косюк заявив, що компанія зосередиться на розвитку вже придбаного бізнесу Perutnina Ptuj, який працює у Словенії, Хорватії, Сербії та Боснії і Герцеговині. Після купівлі компанії у 2019 році МХП наростив її виробництво до 163 тисяч тонн та інвестував понад 241 мільйон євро у модернізацію.
Крім того, холдинг продовжує розвивати інші напрями бізнесу у Хорватії. Нещодавно компанія відкрила там свій перший у світі завод із виробництва вологих кормів для домашніх тварин. Інвестиції у цей проєкт перевищили 43 мільйони євро. Також МХП активно вивчає можливості розширення в Іспанії, де планує придбати компанію UVESA — одного з лідерів іспанської харчової промисловості у сегменті виробництва птиці та свинини.
За словами Косюка, попри війну та масштабні міжнародні проєкти, МХП зберігає фінансову й операційну стійкість в Україні. Компанія залишається найбільшим платником податків в аграрному секторі та продовжує інвестувати у виробництво. Окремим напрямом залишається підтримка армії. Холдинг виплачує заробітну плату всім своїм 3045 працівникам, які нині служать у Збройних силах України. Від початку повномасштабного вторгнення на ці виплати компанія спрямувала понад 95 мільйонів євро.
Довіру міжнародних партнерів до МХП підтвердив і нещодавній випуск єврооблігацій на 550 мільйонів доларів — попит на них перевищив пропозицію більш ніж у п’ять разів.
Таким чином, історія із хорватським проєктом показала: навіть один із найбільших агрохолдингів Східної Європи змушений рахуватися з жорсткими екологічними та соціальними вимогами європейських громад.
