Вінницький апеляційний суд змінив вирок у справі про систематичне домашнє насильство щодо дружини, скасувавши застосування іспитового строку та призначивши чоловікові один рік позбавлення волі. Про це повідомила пресслужба суду.
У суді наголосили, що домашнє насильство не можна зводити до звичайної «сімейної сварки». Якщо насильницькі дії мають систематичний характер і спричиняють потерпілій фізичні чи психологічні страждання, вони можуть утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України.
За повідомленням речників Вінницького апеляційного суду, йдеться про чоловіка, який упродовж 2023–2025 років систематично вчиняв домашнє насильство щодо дружини: ображав її нецензурною лайкою, застосовував психологічне та фізичне насильство, погрожував і виганяв із будинку.
Один із епізодів стався у лютому 2025 року в центрі міста. За встановленими судом обставинами, чоловік у громадському місці ображав дружину, не реагував на її прохання заспокоїтися, штовхнув на землю, після чого вдарив ногою в спину.
Як проінформувала пресслужба суду, внаслідок систематичного насильства потерпіла втратила сон, значно схудла та була змушена разом із дітьми залишити дім, звернутися по прихисток до кризової кімнати та професійну психологічну допомогу.
Районний суд визнав чоловіка винним за статтею 126-1 КК України, однак застосував положення статті 75 КК України та звільнив його від відбування покарання з випробуванням. Крім того, суд заборонив чоловікові наближатися ближче ніж на 100 метрів до місць, де потерпіла може проживати, працювати, навчатися, лікуватися чи перебувати з інших причин.
Прокурор не погодився з призначеним покаранням і подав апеляційну скаргу, в якій просив призначити чоловікові один рік позбавлення волі. Апеляційний суд погодився з доводами сторони обвинувачення та задовольнив скаргу.
На цьому офіційна інформація суду фактично завершується. Водночас за даними «Ми Вінничани», вироком Томашпільського районного суду було засуджено уродженця села Рахни-Лісові Шаргородського району, військовослужбовця, солдата, який проходив службу на посаді стрільця-зенітника зенітно-ракетного взводу.
Шлюб між подружжям було зареєстровано в березні 2023 року. Вже наприкінці листопада того ж року чоловіка притягнули до адміністративної відповідальності за психологічне насильство та оштрафували на 170 гривень. У квітні 2024 року ситуація повторилася — цього разу штраф становив 340 гривень.
На початку травня 2024 року конфлікт переріс у фізичне насильство. Перебуваючи на чужому подвір’ї, чоловік лаявся, не реагував на прохання припинити конфлікт та вдарив дружину кулаком у груди, спричинивши тілесні ушкодження.
Згодом, за словами потерпілої, чоловік телефонував їй на роботу та погрожував розправою із сокирою. Жінка поїхала до будинку матері, однак чоловік, за її свідченнями, знайшов її там і знову застосував силу. Щодо нього також виносився обмежувальний припис із забороною контактувати з дружиною, проте, як випливає з матеріалів справи, цю заборону він порушував.
Ще одним джерелом конфліктів став будинок у Томашполі. Чоловік стверджував, що придбав житло за власні кошти, зароблені під час військової служби, тоді як дружина наполягала, що будинок належить її матері. У січні 2025 року чоловік, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, серед ночі вигнав дружину з будинку. За цей епізод його притягнули до адміністративної відповідальності та оштрафували на 1020 гривень. У матеріалах справи також йдеться про пошкодження майна — вибиті шибки, зламані замки та безлад у будинку.
Останній описаний у справі епізод стався ввечері 3 лютого 2025 року в центрі Томашполя, біля відділення «ПриватБанку». За матеріалами суду, чоловік ображав дружину, повалив її на землю та вдарив ногою в спину. Після цього медики зафіксували в жінки синці в ділянці спини, попереку та коліна.
Разом із дітьми потерпіла певний час перебувала у кризовій кімнаті для постраждалих від насильства, проходила психологічну реабілітацію у Вінниці, а згодом на певний час виїхала за кордон. У березні 2025 року шлюб було розірвано.
Водночас у матеріалах справи є ще одна обставина, на яку варто звернути увагу. За свідченнями потерпілої, помітне загострення поведінки чоловіка відбулося після його повернення з фронту у 2024 році. Вона також пов’язувала його агресивність із регулярним вживанням алкоголю.
Це, звісно, не виправдовує насильства і не знімає відповідальності за нього. Але проблема психологічних наслідків бойового досвіду потребує окремої уваги. У військовослужбовців після повернення з фронту можуть виникати симптоми посттравматичного стресового розладу, проблеми зі сном, підвищена дратівливість, спалахи гніву та інші прояви, які потребують професійної допомоги. І тут важливо не чекати, поки сімейний конфлікт переросте у трагедію. Допомога військовим після повернення з бойових дій має бути доступною не лише для них самих, а й для їхніх родин.
У районному суді обвинувачений повністю визнав свою провину, заявив про каяття та повідомив, що планує повернутися до виконання військових обов’язків. Водночас у досудовій доповіді органу пробації рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення оцінили як дуже високий. У документі також зазначалося, що виправлення чоловіка без ізоляції від суспільства є малоймовірним.
Попри це, районний суд призначив йому покарання із застосуванням статті 75 КК України. Після апеляційного перегляду покарання змінили — чоловікові призначили один рік реального позбавлення волі.
