Чергова призначенка голови Вінницької обласної ради В’ячеслава Соколового, схоже, вирішила не відставати від інших «цінних кадрів» очільника області за кількістю кримінальних статей на одну посадову особу.
Як повідомили речники відділу комунікації поліції області та Вінницької обласної прокуратури, слідчі Тульчинського районного відділу поліції викрили директорку обласної комунальної установи для людей з інтелектуальними порушеннями на масштабному хабарництві.
У своїх релізах правоохоронці традиційно не назвали прізвище фігурантки — вказали лише її вік (47 років) та факт наявності попереднього кримінального провадження, відкритого щодо неї.
Водночас «Ми Вінничани» раніше вже повідомляли її ім’я: ідеться про Наталію Іванішену, директорку підпорядкованого Вінницькій обласній раді комунального закладу «Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень», розташованого у селі Крищинці..
За інформацією слідства, цього разу йдеться про те, що жінка організувала цинічну схему «відкатів» із премій власних підлеглих. Встановлено, що ще у січні 2025 року керівниця повідомила працівникам: підвищені премії вони отримуватимуть лише за умови повернення частини коштів їй особисто — готівкою.
Протягом року дев’ятеро співробітників закладу, перебуваючи у повній матеріальній та службовій залежності, щомісяця передавали директорці від 800 до 3500 гривень із кожної виплати. У результаті такої «системи преміювання», як стверджують правоохоронці, посадовиця незаконно збагатилася на 250 тисяч гривень.
Наразі їй повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України — це одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з її вимаганням або вчинене повторно чи за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
А щоб не залишалося сумнівів, що йдеться про системні корупційні оборудки, речники поліції та прокуратури, нагадали, що ця ж особа вже перебуває під цілодобовим домашнім арештом і відсторонена від посади через інший резонансний кримінал — торгівлю людьми.
У квітні цього року слідчі поліції повідомили їй про підозру за ч. 2 ст. 149 КК України. Йдеться про експлуатацію підопічних закладу. За версією слідства, директорка разом зі спільником вивозила людей із психічними захворюваннями на місцеве кладовище для виконання важких робіт, фактично використовуючи їх як безоплатну робочу силу.
Водночас «Ми Вінничани» акцентували увагу на політичному аспекті цієї справи, зазначаючи, що Наталію Іванішену було призначено директоркою «Обласного центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень» особистим розпорядженням В’ячеслава Соколового від 7 квітня 2026 року — без проведення жодних прозорих конкурсів. А вже за два тижні — 21 квітня — правоохоронці офіційно повідомили їй про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину.
І це вже далеко не перше скандальне призначення з боку голови облради.
Екс-очільник Вінницької обласної прокуратури, а нині видатний діяч правлячої на Вінниччині «Української стратегії Гройсмана» та один із найближчих соратників вождя цієї фамільної партії — використовуючи умови повномасштабної війни, зосередив у своїх руках право одноосібного призначення керівників підпорядкованих обласній раді комунальних закладів без жодних конкурсів і прозорих перевірок, фактично перетворивши цей процес на закриту виграшну лотерею для «своїх». А стаття 149 КК України (торгівля людьми) стала «фірмовим знаком» для ставлеників Соколового.
Зокрема, Руслан Шевчук — призначений керувати Центром нацспротиву (бюджет 189 млн грн), отримав підозру за торгівлю людьми (за версією слідства, змушував підлеглих будувати йому маєтки) та розтрату 6,4 млн грн.
Ігор Чорний — попередній керівник того ж Центру. Був затриманий за організацію схеми з фальшивими довідками ВЛК.
Віктор Голота — керівник Яришівського інтернату. Обвинувачується у торгівлі людьми: за даними слідства, роками відправляв підопічних на роботи до фермерських господарств. Звільнений Соколовим «за угодою сторін» уже після того, як справу передали до суду.
Питання про те, чи не час нести відповідальність за таку кадрову політику самому В’ячеславу Соколовому, вже давно «на часі». Адже кожен день перебування призначених ним «менеджерів» при владі — це пряма загроза безпеці та гідності громадян.
