Сергій Дончик — людина на Тульчинщині добре відома. У 2010–2015 роках він представляв Аграрну партію у Немирівській районній раді, а на перших виборах до Брацлавської об’єднаної територіальної громади у 2017 році здобув депутатський мандат уже як самовисуванець. У 2020 році він знову успішно обрався до цієї ж селищної ради, також шляхом самовисування, зазначивши місцем роботи посаду заступника голови фермерського господарства «Криниця». Нині Дончик є членом профільної депутатської комісії з питань соціального захисту, прав людини, ветеранів, учасників бойових дій, законності та депутатської етики. Паралельно він вибудував власну аграрну імперію: є керівником і засновником фермерських господарств «Шама» та «Амід 5» у Брацлаві, селянського (фермерського) господарства Лаптєва, а також співвласником ТОВ «Монастирське молоко» в селі Монастирське.
Однак репутація успішного підприємця та поборника законності серйозно похитнулася після того, як Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило повну перевірку його виправленої майнової декларації за 2024 рік.
Результатом перевірки стала 45-сторінкова довідка, яка за своїм змістом більше нагадує каталог прихованих активів, ніж прозорий фінансовий звіт представника влади. Ревізори виявили у декларації депутата недостовірні відомості на загальну, вражаючу суму — 6 775 239 гривень.
Левова частка порушень стосується нерухомості. Перевіряльники виявили понад 80 об’єктів — переважно десятки земельних ділянок у селах Гриненки, Монастирське, Сподахи, Вишківці та самому Брацлаві, щодо яких депутат зазначив недостовірні відомості, взагалі «забув» їх задекларувати або ж незаконно об’єднав кілька різних об’єктів в один рядок декларації. Крім того, поза увагою декларанта чомусь залишилося нежитлове приміщення у Брацлаві площею понад 214 квадратних метрів із мінімальною ринковою вартістю близько пів мільйона гривень. Загалом розбіжності лише щодо земельних ділянок та іншого нерухомого майна склали 2,8 мільйона гривень, однак найцікавіші фінансові маневри випливли під час аналізу родинної бухгалтерії готівкових коштів.
З’ясувалося, що у 2024 році родина Дончиків через житлово-будівельний кооператив «Кельце-3» придбала квартиру в селі Зарванці поблизу Вінниці вартістю понад 4,3 мільйона гривень. Водночас депутат не задекларував фінансові зобов’язання перед кооперативом на суму понад 2,6 мільйона гривень. Проте головне запитання перевіряльників НАЗК стосувалося джерела походження коштів на цю покупку.
Щоб пояснити витрати, депутат задекларував величезні суми готівки на кінець року — сукупно понад 5 мільйонів гривень у себе та дружини. Агентство скрупульозно підрахувало всі законні доходи, які коли-небудь отримувала сім’я, відняло витрати на життя та інші придбання і дійшло категоричного висновку: фактично депутат завищив свої готівкові заощадження на 3 757 190 гривень. Простими словами, посадовець вписав до декларації неіснуючу готівку, аби легалізувати придбання елітної нерухомості коштами, законність походження яких він не зміг підтвердити.
Окрему увагу перевіряльників привернула підприємницька діяльність його дружини Людмили. Жінка задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі 5,5 мільйона гривень, проте банківські виписки розкрили значно ширшу картину: на її рахунки надійшло понад 12,4 мільйона гривень. Здебільшого це були багатомільйонні перекази від власних сімейних фермерських господарств. Левову частку цих коштів — понад 11 мільйонів гривень — вона майже одразу переказувала на власні рахунки як фізичної особи та знімала готівкою. У НАЗК зазначили, що такі операції містять ознаки фіктивності й можуть свідчити про неналежне виконання податкових зобов’язань.
Доповнила картину і «плутанина» з транспортними засобами. Декларант не вказав причіп, а також навів недостовірні відомості про вартість і дати набуття права власності на вантажівки ГАЗ, ЗІЛ, КАМАЗ та мікроавтобус Volkswagen Transporter.
Підсумковий висновок Національного агентства є однозначним: у діях Сергія Дончика встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 КК України — умисного внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей, що відрізняються від достовірних більш ніж на 6,7 мільйона гривень.
Тепер матеріали перевірки передано до правоохоронних органів. Якщо провину члена комісії з питань законності та депутатської етики буде доведено в суді, йому загрожують не лише значний штраф, громадські роботи або навіть обмеження волі, а й внесення до Єдиного державного реєстру корупціонерів.
