У Вінниці перед судом постане засновник та керівник колишнього приватного християнського реабілітаційного центру, якого обвинувачують у систематичному сексуальному насильстві та розбещенні неповнолітніх вихованок. Досудове розслідування, яке здійснювалося під процесуальним керівництвом Вінницької обласної прокуратури, завершено. Обвинувальний акт разом із матеріалами справи скеровано до суду. За інкриміновані злочини 66-річному чоловікові, який нині перебуває під вартою без права внесення застави, загрожує до 10 років позбавлення волі.
Як повідомили у поліції та прокуратурі Вінниччини, слідством встановлено, що протиправні дії тривали протягом усього періоду функціонування закладу — з 2006 по 2020 роки. Загалом ідентифіковано 10 потерпілих дівчат, яким на момент вчинення злочинів було від 7 до 14 років. За даними слідства, підозрюваний користувався їхнім вразливим становищем і довірою як до опікуна. Він залишався з дітьми наодинці та погрожував покараннями, щоб змусити їх мовчати.
Чоловіку інкримінують ч. 4 ст. 153 (сексуальне насильство щодо особи, яка не досягла 14-річного віку) та ч. 1 і ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України (розбещення малолітніх та неповнолітніх осіб).
Попри те, що в поліції та прокуратурі традиційно утрималися від оприлюднення імені обвинуваченого, «Ми Вінничани» раніше вже детально інформували про подробиці цієї справи. Мова йде про «Вінницький християнський реабілітаційний центр опіки та піклування «Нове життя» у селі Цвіжин Вінницького району. Заклад позиціонував себе як пов’язаний із церквою євангельських християн-баптистів. Його засновником є уродженець Рівненської області Микола Пахнюк. Центр, який нині перебуває в процесі ліквідації, створювався на початку 2010-х років як притулок для сиріт та дітей у складних життєвих обставинах, однак, за даними слідства, перетворився на місце злочинів.
Постраждалі дівчата фактично перебували у повній залежності від адміністрації закладу, яка контролювала їхнє проживання, харчування та навчання. Поєднання релігійного контексту та статусу «духовного наставництва» формувало закрите середовище, де авторитет керівника не піддавався сумніву. За свідченнями потерпілих, насильницькі дії відбувалися у службових кабінетах, житлових кімнатах, господарських приміщеннях, санвузлах, а також під час виїздів на відпочинок.
Перші звернення до правоохоронних органів надійшли у березні 2021 року — тоді мати однієї з колишніх вихованок повідомила про насильство щодо своєї 13-річної доньки. Згодом до справи долучилися й інші заяви. Втім, розслідування просувалося складно. Уже за пів року, у вересні 2021-го, слідчий обласної поліції закрив кримінальне провадження. Це рішення згодом було оскаржене адвокатом потерпілих і було скасоване судом у листопаді того ж року через неповноту досудового розслідування — зокрема, на той момент навіть не було оглянуто місце події.
Додаткових ускладнень додала повномасштабна війна: у 2022 році: частина потерпілих і свідків виїхала за кордон. Для забезпечення доказової бази слідчим довелося організовувати допити у форматі відеоконференцій із різних країн Європи.
