Родина з Ольгопільської громади вдруге за час повномасштабної війни пережила непоправну втрату. 2 липня під час масованої російської ракетної атаки на Київ загинула Євдокія Войтовська. Російська ракета обірвала її життя просто на робочому місці. Для її рідних це вже друга страшна трагедія — у березні 2023 року на Донеччині загинув її єдиний син Ігор, який захищав Україну.
Євдокія Войтовська народилася 13 лютого 1966 року в селі Любомирка. Проте майже все її життя було нерозривно пов’язане з Ольгополем. Тут вона виросла, навчалася, створила сім’ю та збудувала власний дім.
Разом із чоловіком вона виховала чотирьох дітей — трьох доньок: Юлію, Анну та Лілію, а також сина Ігоря. Останніми роками жінка жила й працювала у Києві.
Ранок 2 липня став для неї фатальним. Того дня російські війська завдали чергового масованого ракетного удару по столиці, який загалом забрав життя 31 людини. Ворожа ракета застала Євдокію Войтовську безпосередньо на робочому місці. Від отриманих поранень вона загинула.
В Ольгопільській громаді звістку про смерть землячки сприйняли з глибоким болем. Війна вже приходила у цю родину, завдавши їй страшного удару. Трохи більше двох років тому Євдокія Іванівна поховала свого єдиного сина.
Ігор Бродський народився 25 квітня 1992 року. Навчався в Ольгополі, а у 2010 році закінчив місцеве ПТУ №35, де здобув професію електромонтера-електрозварювальника. До початку повномасштабного вторгнення працював на будівельних майданчиках у Києві.
До лав Збройних сил України Ігоря призвали 2 грудня 2022 року. Він служив стрільцем-помічником гранатометника механізованого відділення у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Водночас у повідомленнях про його загибель зазначалося, що солдат Бродський був бійцем спецпідрозділу «KRAKEN». Побратими знали його за позивним «Тигр».
Воїн боронив Україну на одному з найважчих напрямків фронту. Його життя обірвалося 24 березня 2023 року поблизу села Озарянівка Бахмутського району Донецької області. Захисникові було лише 30 років. За особисту мужність і відвагу Ігоря Бродського посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Війна, яка вже забрала її сина-захисника, забрала й матір. Це непоправна втрата для родини, близьких та всієї громади. Поділяємо ваш біль, сумуємо разом із вами та схиляємо голови у скорботі», — зазначили в Ольгопільській громаді.
5 липня Ольгопіль зустрів Євдокію Іванівну, щоб провести її в останню земну дорогу. Без матері та брата залишилися троє сестер, для яких війна назавжди змінила життя.
Трагедія родини Войтовських-Бродських стала ще одним болісним свідченням того, що російський терор не знає меж. Він забирає життя українців не лише на передовій, а й далеко від лінії фронту — у мирних містах, на робочих місцях і в оселях.
