16 серпня стало відомо, що керуючого Тульчинською єпархією української православної церкви московського патріархату УПЦ (МП) митрополита Тульчинського і Брацлавського Сергія Аніцоя та клірика цієї ж єпархії протоієрея Анатолія Вишневого доправили до Дарницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Києві.
Одним з перших про це повідомив протоієрей Микита Чекман, який як адвокат представляє інтереси УПЦ (МП), у своєму Telegram-каналі. За його словами, обидва священнослужителі з восьмої ранку перебували в ТЦК, де проходили військово-лікарську комісію. Обставини, за яких вони туди потрапили, на той момент з’ясовувалися.
Через кілька годин митрополита Сергія Аніцоя з ТЦК відпустили. За твердженням Чекмана, жодного протоколу чи іншого документа, який пояснював би підстави перебування архієрея в ТЦК понад пів дня, складено не було. Сам Аніцой заявив, що представники ТЦК вилучили в нього паспорт громадянина України — також без складання відповідного акта чи надання розписки. В УПЦ (МП) заявили про намір оскаржувати ці дії.
Щодо протоієрея Анатолія Вишневого адвокат стверджував, що спроби його мобілізувати тривають. За словами Чекмана, священнослужитель не перебував у розшуку та не порушував правил військового обліку.
Сергій Аніцой очолив Тульчинську єпархію після того, як його попередника — митрополита Іонафана (Анатолія Єлецьких) — суд визнав винним у виправдовуванні збройної агресії росії проти України. У червні 2024 року Іонафана обміняли на українських військовополонених.
47-річний Сергій Аніцой народився в Сумах. У березні 2018 року його призначили єпископом Ладижинським, вікарієм Тульчинської єпархії. У серпні 2022-го Аніцоя возвели в сан архієпископа, а 17 серпня 2025 року — митрополита.
Окремий епізод біографії Аніцоя пов’язаний із Кримом. За даними українських журналістів, у 2014 році, коли він проживав на півострові, Аніцой отримав російський паспорт. Сам архієрей цього прямо не заперечив, зазначаючи, що паспорт міг бути виданий автоматично.
У грудні 2022 року Сергія Аніцоя разом із кількома іншими священнослужителями промосковської церкви було позбавлено українського громадянства відповідним указом президента України. Аніцой оскаржив це рішення в суді. У лютому 2023 року Верховний Суд залишив його позовну заяву без руху.
Окремої уваги заслуговує київська нерухомість Сергія Аніцоя. За інформацією ЗМІ, Аніцой разом з економом Тульчинської єпархії став співвласником двох квартир у Дарницькому районі Києва. Йдеться про квартиру площею 86,7 кв. м на вулиці Срібнокільській у районі Позняків, право на яку зареєстрували у червні 2012 року, та квартиру площею 112,3 кв. м на Харківському шосе, зареєстровану у травні 2017-го.
Нерухомість у Дарницькому районі набуває додаткового контексту з огляду на події 16 серпня 2026 року, коли Аніцой опинився у Дарницькому районному ТЦК у Києві.
Після звільнення митрополита з ТЦК у медіа та Telegram-каналах з’явилися припущення щодо можливого впливу на це рішення. Зокрема, висловлювалася версія про можливий зв’язок адвоката митрополита з впливовим архієреєм УПЦ (МП) Антонієм Паканичем.
Ще один штрих до біографії митрополита Сергія Аніцоя — трагедія, яка сталася у квітні 2025 року. Під час російського ракетного удару по Сумах 13 квітня серед загиблих цивільних був Віталій Аніцой — рідний брат тодішнього архієпископа. Віталій був підприємцем і займався роздрібною торгівлею продуктами та паливом. Тоді «Ми Вінничани» звертали увагу на різницю у формулюваннях, які використовували єпархії УПЦ, повідомляючи про трагедію. Тульчинська єпархія обмежилася нейтральним визначенням «ракетний удар», не зазначивши, що удар був завданий росією.
Водночас пригод попів у ТЦК відбуваються на тлі ширшої дискусії про статус УПЦ (МП) в Україні. Йдеться про церкву, канонічний та фактичний зв’язок якої з московським патріархатом українська влада вважає підставою для застосування передбачених законом обмежень, зокрема щодо діяльності релігійних організацій, афілійованих із росією.
