У ніч проти 15 жовтня 2026 року українські військові завдали ракетного удару по аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області росії. За повідомленням Генштабу ЗСУ, пошкоджено шість винищувачів-бомбардувальників Су-34. Президент Володимир Зеленський уточнив: чотири літаки знищено, ще два уражено. Цінність цієї операції не лише в кількості літаків: Су-34 є одними з головних носіїв авіабомб, якими російська армія обстрілює українські позиції та прифронтові міста.
Про удар першими повідомили Військово-морські сили ЗСУ. За даними військових, по летовищу відпрацювали береговим ракетним комплексом «Нептун». Окрім літаків, уразили обладнання, необхідне для забезпечення польотів. На території бази виникли пожежа та повторні детонації.
У повідомленні Генерального штабу ЗСУ формулювання було стриманіше: підтверджено пошкодження різного ступеня шести Су-34. Згодом Володимир Зеленський уточнив, що чотири машини знищено, ще дві — уражено. За словами президента, літаки були споряджені авіабомбами й підготовлені до нових атак по Україні.
У мережі також з’явилися супутникові знімки летовища до і після удару, оприлюднені авіаційним моніторинговим проєктом AviVector. Вони показують наслідки ураження стоянок літаків. Водночас самі знімки, без додаткової технічної оцінки, не дають змоги остаточно встановити, які саме машини вже неможливо відновити.
Чому цей аеродром важливий
«Борисоглєбськ» — не випадкова стоянка кількох військових літаків. Це діюче російське військове летовище з давньою історією підготовки пілотів. Із ним пов’язаний 160-й навчально-авіаційний полк, який використовував, зокрема, навчально-бойові Як-130 та штурмовики Су-25. Але під час великої війни аеродром став і майданчиком для ударної авіації.
У розслідуванні Truth Hounds наведено супутникові дані, за якими станом на початок 2025 року тут перебувало щонайменше шість Су-34, пов’язаних із 47-м бомбардувальним авіаполком. На інших стоянках дослідники також зафіксували Су-35С і Су-30СМ. Тож мова не про суто навчальну базу: це частина російської авіаційної інфраструктури, спроможної забезпечувати бойові вильоти.
Україна атакує цей об’єкт не вперше. У серпні 2024 року супутникові знімки показали наслідки удару безпілотників по його технічній частині. У липні 2025-го Генштаб звітував про ураження складу керованих авіабомб і навчально-бойового літака. Ще одну атаку по «Борисоглєбську» українське командування підтвердило 8 липня 2026 року. Нинішній удар вирізняється насамперед заявленими втратами одразу шести Су-34.
Що таке Су-34 і чому ці літаки небезпечні
Су-34 — двомісний фронтовий винищувач-бомбардувальник, створений на основі Су-27. Попри слово «винищувач» у назві, його головна робота — атакувати цілі на землі. Літак може нести ракети й авіабомби, а його бойове навантаження становить до восьми тонн. У повідомленні ВМС уражені машини названі модернізованими Су-34М.
Для українських військових і мешканців прифронтових громад головна небезпека — не швидкість цих літаків, а їхня здатність скидати планерувальні авіабомби. Росія встановлює на звичайні фугасні бомби, зокрема ФАБ-500 та ФАБ-1500, модулі з крилами й системою наведення. Після скидання така бомба планерує до цілі на десятки кілометрів. Літаку не потрібно пролітати просто над українською позицією чи містом.
Саме Су-34 стали одними з основних носіїв цієї зброї. Фахівці британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) зазначають, що російська авіація застосовує сотні таких бомб щотижня. Їх використовують для руйнування укріплень, підтримки наземних наступів і ударів по містах поблизу фронту. Проблема в тому, що носій нерідко скидає боєприпас на відстані від української протиповітряної оборони.
Тому ураження Су-34 на землі має інше значення, ніж знищення окремої авіабомби вже в польоті. Літак, який згорів на стоянці, більше не вилетить на бойове завдання; пошкоджений потребуватиме ремонту й певний час не братиме участі у вильотах. А удар по наземному обладнанню здатен додатково ускладнити роботу летовища.
Це не означає, що після атаки на «Борисоглєбськ» росія перестане скидати КАБи: у неї є інші літаки та аеродроми. Але навіть тимчасове виведення з ладу шести таких машин — відчутне скорочення можливостей конкретного авіаційного угруповання. Остаточний масштаб втрат стане зрозумілішим після додаткової перевірки супутникових даних і того, чи повернуться пошкоджені борти до польотів.
