У Тульчинському районі затримали 35-річного чоловіка, якого підозрюють у зґвалтуванні 13-річної сусідки. За даними слідства, сексуальне насильство над дитиною тривало понад пів року. Затриманий виявився військовослужбовцем, який самовільно залишив частину.
Як повідомили у Вінницькій обласній прокуратурі, чоловік жив по сусідству з родиною дівчинки, часто з нею спілкувався і користувався її довірою. Взимку цього року він нібито запросив дитину до себе додому, попросивши нічого не розповідати батькам. Там, за версією слідства, змусив її випити алкоголь, після чого зґвалтував.
За словами речників прокуратури, на цьому все не закінчилося. Протягом наступних понад шести місяців чоловік неодноразово вчиняв сексуальне насильство над дівчинкою. Зрештою, про це дізналася її мати й звернулася до поліції.
Чоловіка затримали. Суд відправив його під варту, а слідчі, за інформацією прокуратури, повідомили про підозру за ч. 4 ст. 152 КК України — зґвалтування дитини, якій ще не виповнилося 14 років.
Тільки із покаранням у прокуратурі вийшов якийсь конфуз. Структура, яка має стежити за дотриманням закону, у власному повідомленні примудрилася якось дивно вказати, скільки років ув’язнення загрожує підозрюваному. Прокурори проінформували про 7–12 років позбавлення волі, хоча самі ж повідомили про підозру за ч. 4 ст. 152 КК України. А вона передбачає зовсім інше покарання — від 10 до 15 років ув’язнення. Зазначені прокуратурою 7–12 років стосуються ч. 3 цієї ж статті — зґвалтування неповнолітніх віком від 14 до 18 років. Тобто фактично було переплутано покарання за два різні за тяжкістю злочини.
І це ще не все. У своєму повідомленні прокуратура стверджувала, що чоловік понад пів року неодноразово ґвалтував 13-річну дівчинку. Але чому тоді йому оголосили підозру лише за ч. 4 ст. 152? Адже у Кримінальному кодексі є ще й ч. 6 цієї статті, яка передбачає за повторне зґвалтування дитини до 14 років значно суворіше покарання — 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
Звісно, тут є важлива юридична тонкість. Кілька епізодів насильства не завжди означають кілька окремих злочинів. За певних обставин закон дозволяє розглядати їх як один продовжуваний злочин. Тому стверджувати, що прокуратура неправильно визначила статтю, було б передчасно. Але запитання залишається: якщо самі прокурори повідомляють про насильство, яке повторювалося протягом багатьох місяців, чому вони не пояснюють обрану кваліфікацію? Тим паче після такої очевидної помилки з покаранням.
До речі, це вже не перша подібна справа на Тульчинщині, у якій фігурує військовослужбовець, що самовільно залишив частину.
У липні «Ми Вінничани» розповідали про 34-річного військового, якого судять за зґвалтування 15-річної падчерки. За повідомленнями поліції та прокуратури, насильство тривало з жовтня 2025 року до березня 2026 року. У тій справі правоохоронці вже завершили розслідування і передали матеріали до суду.
Тоді теж не обійшлося без конфузів: повідомлення поліції та прокуратури відрізнялися в описі обставин, а під час розслідування змінювалася правова кваліфікація злочину.
Щодо нового випадку розслідування ще триває. Остаточно встановити винуватість підозрюваного має суд.
