ВІННИЦЬКИЙ РЕКЕТ: ДЕПУТАТИ, ПРОКУРОРИ, «ТІТУШКИ» МОРГУНОВА ТА «ЗЛОДІЇ У ЗАКОНІ»

3 листопада 2023 р. правоохоронці Вінниччини затримали банду рекетирів, які під час розбою «вибивали» з потерпілих регулярну грошову «данину», погрожуючи насильством та знищенням приватного і корпоративного майна у разі відмови.

Про це «Ми Вінничани» вже повідомляли з посиланням на офіційні релізи СБУ і Національної поліції.

«Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину, у тому числі перевіряється причетність банди до вчинення інших злочинів на території області», – зазначають правоохоронці.

В зв’язку з таким меседжем, виникає закономірне питання: чи стане хоч на цей раз окремий випадок здирництва приводом, аби звернути увагу на узагальнений «портрет» вінницького рекету, який вже давно являє собою єдність представників органів місцевої влади та провладної «громадськості» з прокурорами і т. з. «злодіями в законі»?

9 тисяч доларів

В результаті спільної операції УСБУ у Вінницькій області та Національної поліції за процесуального керівництва Вінницької облпрокуратури був задокументований факт «вибивання» 9 тис. доларів США неіснуючого боргу з керівника агрокомпанії. Рекетири погрожували чоловіку та його родині фізичною розправою, а також знищенням сільгосптехніки підприємства, якщо він не погодиться сплатити «борг».

Правоохоронці затримали всіх учасників банди у Вінниці. Один з бандитів виявився депутатом Вінницької районної ради, а двоє інших – співробітниками комунального підприємства «Муніципальна варта» Вінницької міської ради. При обшуках у помешканні затриманого депутата вилучено вогнепальну зброю та боєприпаси, а у його спільників виявлено готівку та чорнові записи «боржників».

Ані СБУ, ані Національна поліція не вказують імена затриманих, але ресурсу «Ми Вінничани» ці імена відомі.

Це депутат Руслан Трапля, 16. 05. 1989 р. н., співробітники «Муніціпальної варти» Громовий Сергій, 27. 08. 1995 р. н., Максим Мельник, 24. 07. 1985 р. н. та молодший брат останнього – Вадим Мельник, 24. 01. 1993 р. н.

Усім чотирьом вже повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 189 КК України (вимагання, вчинене організованою групою в умовах воєнного стану). Трьох із них (Траплю та братів Мельників) одразу доправили до СІЗО.

«Тітушки» Моргунова

Комунальне підприємство «Муніципальна варта» Вінницької міськради багато хто вважає незаконною структурою, називаючи її «тітушками», котрі утримуються коштом міського бюджету.

Структура була створена рішенням Вінницької міськради в березні 2013 р. під назвою «Муніципальна поліція». В квітні 2019 р. її перейменували на «Муніципальну службу правопорядку», а ще через місяць вона стала «Муніципальною вартою».

На «вартових» були покладені такі функції: контроль за станом благоустрою, забезпечення чистоти і порядку, організація озеленення, охорона зелених насаджень, водойомів, земельних ресурсів, контроль у місцях відпочинку та контроль за утриманням в належному стані закріплених за підприємствами, установами та організаціями територій. Більш того, згідно з рішенням Вінницького міськвиконкому «Муніципальна варта» вповноважена складати протоколи про адміністративні правопорушення на службових та посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та громадян, а також здійснювати облік військовозобов’язаних та виконувати заходи з цивільної оборони та протипожежної безпеки.

Муніципальна варта – не вінницьке ноу-хау. Незважаючи на законодавчо нерегульовану діяльність подібних формувань, вони під різними назвами функціонують в багатьох інших українських містах, здійснюючи повноваження, визначені виключно польотом фантазії відповідних органів місцевого самоврядування. Об’єднує усіх вітчизняних «муніціпалів» лише те, що по факту майже всюди вони є маніпулятивними владними проектами та політичним інструментом в руках місцевих еліт. Тому часто і діють всупереч справжнім суспільним інтересам.

Наприклад, у 2018 р. в Одесі «муніціпали» побили кийками журналістів і бризкали їм в обличчя сльозогінним газом, коли ті проводили зйомки конфлікту між муніципальною вартою та представниками адвокатської компанії на паркувальному майданчику. У тому ж році у Харкові територіальне управління Антимонопольного комітету оштрафувало муніципальну варту за змову з іншим приватним підприємством, яке дозволило комунальній структурі перемогти у тендері з охорони ліфтів. Харківська варта неодноразово за наказом мера блокувала будівлю міськради, не допускаючи туди активістів.

Своє справжнє обличчя муніципальна варта час від часу відкривала і у Вінниці. Наприклад, дехто с містян навіть намагався притягнути до кримінальної відповідальності т. з «інспекторів» КП «Муніципальна варта» за складання завідомо неправдивих протоколів про адміністративні правопорушення. Але поліція в таких випадках ставала на сторону «варти». Тому день, коли «вартові» почнуть отримувати офіційні статуси здирників-рекетирів, був лише справою часу. І ось він настав.

Депутат від «ОПЗЖ»

Затриманий депутат-рекетир Руслан Трапля в 2020 р. був обраний депутатом Вінницької районної ради від нині забороненій в України партії «ОПЗЖ». Після того, як 14 березня 2022 р. фракція «ОПЗЖ» у Вінницькій райраді саморозпустилась, Руслан Трапля значиться позафракційним депутатом.

Але більш цікаве інше. Руслан Трапля – керівник ТОВ «Немирівський цегельний завод», а мажоритарним бенефіціаром цього підприємства є така собі Марина Гюмюшлю. І тут треба уважно слідкувати за руками.

Чоловік Марини Гюмюшлю – Георгiй Гюмюшлю був фігурантом гучної кримінальної справи, яку Вінницька обласна прокуратура багатообіцяюче анонсувала три роки тому.

В особах прокурорський анонс мав виглядати так.

Депутат Гніванської міськради від «Самопомічі» Борис Швець, «заручившись підтримкою міського голови та трьох пособників, двоє з яких є впливовими в кримінальному світі особами, так званими, «кримінальними авторитетами», обіцяв підприємцю забезпечити голосування депутатами місьради та ним особисто рішення щодо надання у користування 10 гектарів землі для здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, Швець та три його пособники (Костянтин Комаров, Роман Весельський та  Георгій Гюмюшлю) гарантували безумовне підписання міським головою прийнятого рішення та відповідного договору за неправомірну вигоду у сумі 100 тис. доларів США».

При спробі одержання частини грошових коштів неправомірної вигоди у сумі 20 тис. доларів США пособників депутата затримали, а сам депутат (Швець) подався в біга.

Гніванським міським головою був і залишається Володимир Кулешов, який обирався на цю посаду і у 2010 р., і у 2015 р., і у 2017 р., і у 2020 р., – останній раз, як висуванець «Української стратегії Гройсмана». Але всупереч тому, що Кулешов (без називання його прізвища) був згаданий в прес-релізі прокуратури, фігурантом справи він так і не став. Втім, для тих, хто став фігурантами кримінального провадження, в кінці кінців все теж закінчилось хепі-ендом. В тому числі і для Костянтина Комарова на прізвисько «Комар», відомого т. з. «кримінального авторитета», якого СБУ на початку жовтня 2023 р. вчергове затримала, але вже у статусі «смотрящого» за Вінницькою областю та ватажка потужного злочинного угруповання, «яке 10 років тероризувало мешканців регіону».

Три роки назад легким переляком відбувся і Георгiй Гюмюшлю. 26 червня 2020 р. він уклав з прокурором угоду про визнання винуватості і його дії перекваліфікували із ч. 4 ст. 368 (хабар) на значно м’якшу ч. 2 ст. 369-2 КК України – прийняття пропозиції одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування. 13 липня 2020 р. Вінницький міськсуд цю угоду затвердив і Гюмюшлю було призначено узгоджене покарання у вигляді 25 500 грн. штрафу (за попередньою кваліфікацію йому загрожувало від 8 до 12 років з конфіскацією майна).

Звісно ж, гучна справа була «розвалена» не тому, що мер Гнівані вчасно опинився під крилом «правильної» політичної партії, а Георгій Гюмюшлю виявився батьком Миколи Гюмюшлю, прокурора Вінницької місцевої прокуратури, який з 15 березня 2021 р. був призначений прокурором Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури…

До речі, Микола Гюмюшлю, почав працювати в органах прокуратури з листопада 2012 р. і його офіційна характеристика є показовим монументальним документом епохи і прокурорського кадрового потенціалу: «зарекомендував себе посередньо, безвідповідальний, безініціативний, не спроможний організувати ефективне виконання поставлених завдань».

Тому і не дивно, що з березня 2023 р. Микола Гюмюшлю вже директорствує в сімейному ТОВ «Поділля-Промресурм», яке «прописане» у Вінниці. Фірма «Поділля-Промресурс» і вносила 1,75 млн. грн. застави за Гюмюшлю-старшого в 2020 р. по справі депутатсько-прокурорсько-бандитського замісу про 100 тис. доларів США…

А щодо «свіжеарештованого» депутата-рекетира Траплі, то він ще значився або продовжує значитися керівником чи засновником вінницького ТОВ «Грін Енерджі Вінниця» та хмельницького ТОВ «Грін Енерджі Білдінг». Ці підприємства також об’єднує те, що відносно нещодавно в переліку їх засновників обов’язково був присутній хтось із прокурорської сімейки Гюмюшлю.

Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням: