У Вінниці десятки організацій прикриваються антикорупційною діяльністю, проте їхні засновники нерідко самі фігурують у кримінальних справах. Один із таких «комітетів», який нібито сприяє правоохоронним органам, виявився задіяним у масштабній схемі підробки агрохімікатів. Як працювала ця мережа, хто стоїть за махінаціями та чому їхні організації називають «організованими злочинними групами» – читайте у розслідуванні «Ми Вінничани».
На Вінниччині зареєстровано десятки громадських формувань, які декларують антикорупційну діяльність. Проте проблема в тому, що засновники та активісти більшості з них самі є фігурантами кримінальних справ у статусі підозрюваних або обвинувачених у корупції.
Крім того, існує чимало громадських організацій, «комітетів» і «спілок», що нібито сприяють правоохоронним органам. Однак ті, кому вони мали б допомагати, тобто самі правоохоронці, нерідко вважають їх організованими злочинними угрупованнями.
Наприклад, ще у 2007 році у Вінниці було зареєстровано приватне підприємство «Комітет координації сприяння правоохоронним органам України», основним видом діяльності якого значилося: «Проведення розслідувань та забезпечення безпеки».
І ось, як каже сучасний класик, «ітоги подвєдьом». Вінницька обласна прокуратура та Бюро економічної безпеки (БЕБ) у звітах про завершення розслідування масштабної схеми з виробництва та збуту фальсифікованих агрохімікатів прямо називають її учасників організованою злочинною групою.
А яке відношення до цього має «Комітет координації сприяння правоохоронним органам України»? Найпряміше. Але про це трохи згодом.
За версією прокуратури та БЕБ, організована злочинна група з чотирьох вінничан налагодила підпільне виробництво хімічних сумішей, які видавали за відомий фунгіцид світового виробника. Зловмисники не лише підробляли сам препарат, а й дбали про «зовнішній вигляд» продукції: фальсифікат фасували в упаковку, ідентичну оригінальній, з відповідними логотипами та маркуванням, що вводило в оману покупців.
Схема діяла продумано та масштабно. Підроблені фунгіциди збували по всій території України за демпінговими цінами, зокрема через «Нову пошту». Це приваблювало як великі фермерські господарства, так і приватних землевласників. Поєднання низької ціни та якісно підробленої упаковки дозволило зловмисникам протягом тривалого часу залишатися непоміченими та отримувати значні незаконні прибутки.
Внаслідок діяльності злочинної групи власникам оригінальної торгової марки завдано збитків на суму близько 640 тисяч гривень. Окрім фінансових втрат, постраждала репутація компанії-виробника, а також виникла потенційна загроза для врожаю та довкілля через використання неякісних підроблених агрохімікатів.
За словами речників прокуратури та БЕБ, досудове розслідування завершено. Усім чотирьом учасникам організованої злочинної групи оголошено підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 190 (шахрайство), ч. 1 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) та ч. 3 ст. 229 (незаконне використання знака для товарів і послуг). На майно підозрюваних накладено арешт. Справу передано до суду, де зловмисникам загрожує покарання згідно із законодавством. Правоохоронні органи продовжують роботу, встановлюючи всі обставини злочину та можливих інших учасників схеми.
Правоохоронці прізвищ учасників злочинної групи не назвали. За інформацією «Ми Вінничани», йдеться про підробку та незаконний продаж популярного фунгіциду «Танос» (засобу проти грибкових хвороб соняшнику, сої, винограду, картоплі та томатів) виробництва Corteva Agriscience – великої американської науково-дослідної компанії, що спеціалізується на сільському господарстві.
Спритники організували підпільне виробництво у Вінниці – на території колишнього лампового заводу на вул. Левка Лук’яненка та в гаражі на вул. Ушинського, де фасували сірчане добриво у підроблену упаковку, схожу на оригінальну, незаконно використовуючи торговельні марки «Танос» та «Corteva». Фальсифікат продавали аграріям під виглядом справжнього фунгіциду.
Схема діяла з кінця 2023 року до серпня 2024 року. За цей час правоохоронці зафіксували продаж підробок кільком покупцям. Збитки Corteva Agriscience оцінюються у понад 624 тисячі гривень. Під час обшуків на місці виробництва та в квартирі одного зі «хіміків» вилучено значну кількість фальсифікованої продукції.
Під час слідчих дій використовували записи з прихованої камери спостереження, встановленої на місці виробництва підробок, а також дані з телефонів ділків. Крім того, була проведена контрольна закупка аграрієм, який діяв під контролем правоохоронців.
А тепер, власне, про «Комітет координації сприяння правоохоронним органам України».
За інформацією «Ми Вінничани», серед чотирьох фігурантів справи про підробку фунгіцидів є доволі колоритні особи, зокрема громадянин Вірменії Армен Оганісян. Також «хіміками» стали Юрій Боднар і Владислав Бісеров. Проте найбільший інтерес викликає четвертий учасник – вінничанин Ігор Любченко. Саме він є співзасновником «Комітету координації сприяння правоохоронним органам України». Його партнером виступає Володимир Качанюк.
Обидва мають характерні політичні погляди «ватної» ментальності. Любченко під час позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року був офіційним представником проросійської «Опозиційної платформи – за життя» на окрузі №18 (Іллінці, Іллінецький, Липовецький, Немирівський, Оратівський, Погребищенський райони). А Качанюк у 2015 році невдало балотувався до Вінницької міськради від іншої проросійської партії – «Опозиційного блоку».
Керівником «Комітету координації сприяння правоохоронним органам України» є вінницький адвокат Анатолій Варчук. Свого часу ця трійця – Любченко, Качанюк і Варчук – займалася металобрухтом під егідою різних ТОВ, на кшталт «Асоціації «Союз-метал 2000». Однак щось пішло не так, і, мабуть, довелося перекваліфікуватись на підробку фунгіцидів.
Як голова «Комітету координації сприяння правоохоронним органам України», адвокат Варчук нині захищає у судах фігурантів «фунгіцидної справи». Саме на нього і сподівання. Обвинувальні акти направлені до Вінницького міського суду, де дружина Варчука обіймає посаду секретаря суду відділу виконання та документального забезпечення. Посада, можливо, й не найвпливовіша, але…
