ЧИ ПРАЦЮВАВ ЕКСДИРЕКТОР ОБЛЕНЕРГО НА РОСІЙСЬКОГО ОЛІГАРХА ?

Всі ми пам’ятаємо “блекаути”, які псували вінничанам життя та роботу. Через які люди втрачали бізнес, не могли дітей завести у садочок та навіть вчасно прийняти душ. І всі ми пам’ятаємо, як різко з’явилась електроенергія в лютому. Це пов’язали із приїздом американців, але чи було так насправді? Чи торгував електроенергією екс-директор обленерго Поліщук та чому пішов із посади? – читайте далі.

Написання цієї статті почалося ще у січні 2023 року. Це був період довгих і постійних блекаутів. Ситуація у Вінниці була критична. Населення було на межі виживання, адже деяким вінничанам електрика подавалася лише по 6 годин на добу. Інтервалами по 1-2 години. За цей час неможливо було ні приготувати їжу, ні нормально працювати. Люди масово звинуватили державу та енергетиків у продажі електрики за кордон. Сторона обвинувачення спростувала експорт електрики. Тодішній керівник Вінницяобленерго Андрій Поліщук, він же представник партії “Українська стратегія Гройсмана” у обласній Раді, прийняв рішення закрити можливість коментарів і комунікації зі споживачами в соціальних мережах компанії. Коментатори писали суцільні прокльони та погрози.

В січні 2023-го року ми дослідили відкриті джерела, які свідчили, що експорту електроенергії з України не було, а те, що люди сприймали як експорт, насправді лише перетоки між енергомережами країн наших сусідів і Україною. Але, чи була провина Поліщука в тому, що вінничани сиділи без електрики по 18 годин на добу? Сам директор обленерго Поліщук скаржився на ліміти Укренерго для області та показував себе жертвою ситуації, яка склалася в країні. Звичайно не забував повторювати, що у всьому винен агресор, а він лише скромний топ менеджер.

Шахрайські схеми директора:

кому продавались ліміти, надані Укренерго?

Через масову атаку ворожих російських ракет у жовтні 2022 року, Україна практично втратила 60% генеруючих потужностей. Ворог практично знищив ТЕС та ГЕС. В цей період відбувався плановий ремонт та обслуговування атомних енергоблоків. Дані події і створили дефіцит в об’єднаній енергосистемі, що призвело до відключень світла. Пригадаємо, що світло відключали як за графіками, так і без них.

Але ситуація різко змінилася вже у лютому. Так, 11 лютого завершили середній планово-попереджувальний ремонт 4-го енергоблока Рівненської АЕС і перевантажили ядерне паливо. Енергоблок під’єднали до електромережі. Тобто, в енергосистемі України запрацювали усі дев’ять енергоблоків атомних електростанцій, розташованих на підконтрольній державі території. Тоді міністр енергетики Герман Галущенко заявив – “Станом на березень ми маємо профіцит в енергосистемі, виробництво електроенергії повністю забезпечує споживання. Ми маємо певні резерви і в принципі маємо плани і надалі так підтримувати нашу енергосистему, щоб люди не відчували обмежень постачання”. Але повернемося у “блекаутну” Вінницю грудня-січня 22-23 років.

Вінницяобленерго отримувала ліміти на добове споживання кожного дня. А як розподіляти ці ліміти вирішувало саме підприємство на чолі з Поліщуком. За даними наших джерел на підприємстві, Поліщук вирішував кому постачати електроенергію, а кому відключати. Під рубильник пішло населення, хоч його частка споживання, за даними середньоукраїнського споживання по галузях, всього 30,5%. Нам розповіли працівники Обленерго про суть схеми. Вартість електроенергії для бізнесу у 2-3 рази вища за ціни для населення, тому директору Поліщуку продавати електроенергію бізнесу було куди вигідніше, ніж населенню, але це ще не все. Навіть великі фабрики і заводи зупиняли свою роботу через відсутність світла. Потрібно було пройти спеціальну процедуру, щоб підприємство внесли у реєстр критично важливих підприємств. Зупинка бізнесу коштувала дуже дорого, тому бізнес йшов домовлятися, щоб мати постійний доступ до електроенергії. За що керівництво, ймовірно, отримувало певну “подяку”. А населення почекає, для чого йому електрика. Ось так заробляв Поліщук на простих людях прикриваючись війною.

Напевно Поліщук розумів, що імідж депутата-енергетика сильно постраждає від таких дій, тому піарники йому порадили заснувати у 2022 році благодійний фонд, завданням якого було реанімувати імідж Поліщука і ввести його у ранг святих за благодійну діяльність. Тобто купити собі індульгенцію за рахунок сотень фотографій, де він роздає гуманітарну допомогу військовим.

Цілком справедливо ходять чутки у Вінниці, що Поліщук став гаманцем Гройсмана з 2015 року і фінансував усі політичні активності “страте­гів” Гройсмана. Ймовірно, во­ни вирішили, що вінничани все стерплять, адже значну частину вкрадених коштів витрачають на пропаганду. Купують все­українські рейтинги, міські та обласні ЗМІ та створюють враження найкомфортнішого міста в Україні.

Поки ми проводили розслідування та збирали матеріали по обленерго, надсилали запити до правоохоронних органів, події розвивалися настільки швидко, що ми все не могли закінчити статтю.

У квітні-травні Вінницею прокотилися чутки про масові обшуки правоохоронцями у Гройсмана та Поліщука. Інформації від правоохоронців було обмаль, прес-релізи обмежувалися заявами про викриття масової крадіжки електроенергії топ посадовців обленерго та моно-більшості владної партії на чолі її власника Гройсмана. Тоді ж від активістів ГО Доста з’явилось відео де стверджувалося, що у Поліщука знайшли багато готівки та наркотичні речовини. У Вінниці це мало кого здивувало, так як чутки про любов Поліщука до заборонених речовин, ходили багато років. Вінничани неодноразово бачили, як посадовець дивакувато себе поводив на сесіях та публічних заходах. Правоохоронці розповідали, що посадові особи обленерго вступили у злочинний зговір з певними підприємствами для крадіжки електроенергії. Ходили чутки, що саме такою схемою користувалися для своїх підприємств Гройсман і Моргунов. Підключали поза лічильники свої торгові центри.

Працівник обленерго роз­по­вів, як влаштована дана зло­чинна схема. Насправді вона не нова, як каже співрозмовник, а діє вже десятки років. Укренерго надає Вінницяобленерго електричну енергію, яку обленерго розподіляє по своїм мережам в межах області. Укренерго рахує ту кількість, яка зайшла в енергетичне обладнання обленерго, а обленерго рахує енергію в тих сотнях тисяч лічильників своїх абонентів. Електроенергія увійшла в мережу обленерго та вийшла у споживача. По балансу мало б все співпасти. Але тут починається найцікавіше. По перше, обленерго не купує оптом і продає в роздріб, обленерго лише розподільник електроенергії та заробляє свою частину прибутку саме за розподілення, частинка якого закладена в тариф. Баланс звичайно не співпадає по входу і виходу, адже на то є цілком природні причини, такі як технологічні втрати мереж. За даними енергетиків з відкритих джерел, ми дізналися про середні втрати мережі, які списуються, в межах 10% по Україні. Для кожної мережі та для кожного обленерго вони свої.

Одна із схем крадіжки електроенергії – це завищення відсотка технологічних втрат в межах області, методом скручування лічильників великих споживачів електроенергії. За це керівництво обленерго отримувало відсоток. 1% від споживання – це вже 50 млн. грн. в рік. Але в більшості випадків і скручувати лічильники не потрібно, просто підключали споживачів оминаючи лічильники. Наш співрозмовник розповідає про десятки мільйонів гривень скручених кіловатів щомісяця для обленерго. Частина вкраденої електроенергії у держави компенсується списанням технологічних втратат, але і це не все. Велику частину взагалі не списують, а накопичують як борг обленерго перед державою в особі укренерго. І раз на 5-8 років держава законодавчо пробачає такі борги обленерго. Таким чином було списано боргів на 24 мільярди гривень у 2011 році законопроектом №8351 за який проголосувало 253 народних депутати, та законопроектом № 8352 – за який проголосувало 263 народних депутати. А в 2020 році Верховна Рада України 17 червня ухвалила законопроект №2386 про заходи, спрямовані на погашення заборгованості на суму 30,9 млрд. гривень.

Як бачимо грабувати ук­ра­їнців не так складно. Схеми доволі прості та дієві. Тепер ви знаєте чому тарифи дорощають удвічі з аргументацією – енергосистема збиткова.

Хто володіє Вінницяобленерго?

Найцікавіше, хто після 9 років війни України з Росією досі володіє стратегічним підприємством Вінницяобленерго. Реєстри власників надають інформацію що це 3 юридичні особи -ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» з часткою 50%, ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КАПІТАЛ УКРАЇНА» з часткою 24,99% і GARENSIA ENTERPRISES LIMITED з часткою 22,44% зареєстрованою на Кіпрі.

За інформацією ме­діа­ресурсу forbes.ua в статті за 15 вересня 2022 року головним бенефіціаром Вінницяобленерго називається Костянтин Григоришин, який контролює дві з трьох компаній власників загальною часткою 72,4%. Юридична особа ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» взагалі в стані банкрутства з жовтня 2019 року.

У публічних джерелах значиться що Костянтин Григоришин російський олігарх, що має комерційні інтереси в Україні в царині енергетики. Президент групи «Енергетичний стандарт». Де-факто контролює державну компанію «Укренерго». У 2009 році поріднився з сім’єю Андрія Деркача, віддавши свою дочку за брата дружини Андрія Деркача. Нагадаємо Андрій Деркач колишній проросійський політик з України, сепаратист, народний депутат III-IX скликань від Партії Регіонів. Агент Росії, внесений до персонального санкційного списку США з формулюванням «російський агент з більш ніж десятирічним ста­жем». За даними СБУ, керував в Україні агентурною мережею ГУ Генштабу РФ, котра повинна була допомагати ворогу в захопленні України.

Чи залишились сумніви хто саме володіє Вінницяобленерго в 2023 році? Чи не знав Андрій Поліщук на кого працює? Чи не тому російські ракети завжди влучали по цілі в енергетичні об’єкти України?

Кому завдячує Поліщук політично-енергетичній кар’єрі?

Свою політичну кар’єру, за даними порталу chesno.org, Поліщук починав у 2010 році в статусі кандидата в депутати у вінницьку міську раду 6-го скликання, як мажоритарник. Саме в цей період, як видно з офіційної біографії, він працював заступником директора з енергозбутової роботи Вінницьких міських електричних мереж з 2003 по 2012 роки.

Ймовірно, саме в цей період Поліщук потрапив у політичний пул Гройсмана, так як з 2012 року, кар’єра Поліщука почала стрімко зростати. У 2012 році він починає працювати комерційним директором ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання». Те саме підприємство що є власником 50% акцій Вінницяобленерго, і за даними forbes.ua, власником якого є російський олігарх Костянтин Григоришин. З вересня 2014 року Поліщук стає генеральним директором ПАТ «Вінницяобленерго». Вже у 2015 році балотується у Вінницьку обласну раду 7-го скликання від Блоку Петра Порошенка, та успішно стає депутатом.

Як бачимо, ні Гройсмана ні Поліщука, не бентежили фактичні власники Вінницяобленерго з родичами агентами РФ та зрадниками України, тому що всі заробляли, а гроші для цієї компанії найсвятіше.

Цілком справедливо хо­дять чутки у Вінниці, що Поліщук став гаманцем Гройс­мана з 2015 року і фі­нансував усі політичні активності “стратегів” Грой­смана. Ймовірно, вони вирішили, що вінничани все стерплять, адже значну час­тину вкрадених коштів витрачають на пропаганду. Купують всеукраїнські рейтинги, міські та обласні ЗМІ та створюють враження найкомфортнішого міста в Україні.

Відповідальність за зміст та висловлені погляди несе Громадська організація “Ліга Справедливості України“.