Вінницький обласний МСЕК роками формував систему кругової поруки, засновану на корупційній роздачі груп інвалідності посадовцям. Про це йдеться у розслідуванні видання «Главком».
Система медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), яка функціонувала в Україні протягом десятиліть, виявилася осередком масштабних зловживань. Особливо яскраво це проявилося на прикладі Вінниччини. Саме тут чиновники та керівники комісій створили своєрідну мережу кругової поруки. Основна схема полягала в незаконній видачі груп інвалідності, що супроводжувалося корупційними махінаціями та накопиченням чималих статків у руках керівників установи.
Журналісти «Главкому» пояснили свою увагу на діяльності МСЕК у Вінниці двома причинами. По-перше, Міністерство охорони здоров’я обрало експертами за напрямом «Медико-соціальна експертиза» лише двох осіб із усіх медичних комісій України: скандально відому Тетяну Крупу з Хмельниччини та Юлію Даниленко, очільницю Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи й керівницю обласної МСЕК №1. Таке виняткове довір’я Києва та МОЗу до цих двох медпрацівниць тепер сприймається у зовсім іншому світлі. По-друге, після серії гучних публікацій «Главкома» про Тетяну Крупу та її «фабрику інвалідності» на Хмельниччині, редакція почала отримувати звернення від медичних працівників Вінниччини. У своїх листах вони детально описували численні зловживання посадовців місцевого обласного МСЕКу під час видачі груп інвалідності. Ці скарги та розслідування свідчать: проблема не є локальною, вона охоплює значно ширший масштаб і потребує термінового втручання.
Замість ліквідації – інтеграція?
19 грудня 2024 року Верховна Рада ухвалила рішення про ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Причиною стали численні скандали, що тривалий час підривали довіру до цієї системи. Найгучніший із них стався на Хмельниччині, де під час обшуків у квартирі голови місцевого МСЕК Тетяни Крупи було знайдено близько 134 мільйонів гривень готівкою. Цей випадок лише підкреслив глибину корупції та необхідність кардинальних змін.
Згідно з новою реформою, МСЕКи буде замінено на 1348 сучасних експертних команд, які працюватимуть прозоро й ефективно.
Місцева влада почала діяти на випередження, готуючись до змін. Частина регіонів, зокрема Чернігівська, Львівська та Хмельницька області, обрали шлях повної ліквідації – припинили юридичне існування МСЕКів. Водночас інші регіони вирішили інтегрувати ці установи до існуючих комунальних закладів. Вінницька обласна рада, яка є засновником місцевого центру медико-соціальної експертизи, обрала саме цей шлях.
Важливо нагадати про особливий статус Вінницького МСЕКу і його унікальний статус. На відміну від інших регіонів, цей заклад одночасно підпорядковується обласній раді та має статус державної установи. Така подвійна підзвітність багато років створювала конфлікти між обласною радою та облдержадміністрацією.
Отже, влада Вінниччини, розуміючи, що справа пахне смаленим, почала діяти на випередження. Не чекаючи рішення Києва, область вирішила «розчинити» обласний центр медико-соціальної експертизи, приєднавши його до комунального закладу «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики Вінницької області».
Процес реорганізації виявився непростим. Проти виступила профільна комісія обласної ради, яка заявила, що проєкт рішення підготовлено з численними помилками. «Непрофесійна підготовка проєкту департаментом охорони здоров’я та реабілітації ОВА ставить під загрозу реалізацію політики держави у сфері реформування МСЕК на Вінниччині», – йшлося в офіційному повідомленні.
Протягом кількох тижнів питання ліквідації Вінницького МСЕКу було зняте з порядку денного. Однак за три дні до сесії воно знову з’явилося на розгляді, а рішення було підтримано без суттєвих змін.
Очільниця обласного МСЕКу Юлія Даниленко, яка після реорганізації обласного МСЕКу має бути звільнена з посади, яку займає з грудня 2022 року. Однак у неї є «запасний аеродром», вона одночасно керує і обласною МСЕК №1. Саме через цю структуру проходила значна кількість впливових осіб. Даниленко – одна з найбагатших чиновниць у системі МСЕК, офіційна мільйонерка, яка входить до трійки найбагатших керівників медкомісій в Україні. Її ім’я неодноразово фігурувало в розслідуваннях щодо корупції та незаконної видачі груп інвалідності.
Клан
Свій «запасний аеродром» Юлія Даниленко має з квітня 2014 року і у крісло голови обласної МСЕК №1 її посадив екс-керівник Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи і теперішній лікар-терапевт обласного МСЕК Віктор Власюк. І ось тут починається історія, про яку знає, але мовчить вся медична спільнота області…
Попри рядову посаду, яку Власюк обіймає нині, він залишається однією з ключових фігур у системі охорони здоров’я області, особливо у сфері МСЕК. Як підтверджують джерела, з якими спілкувалася журналісти, саме Власюк тримає в руках важелі впливу, що дозволяють йому керувати процесами за лаштунками.
Ще на початку 2000-х років Власюк, який тоді працював заступником головного лікаря Вінницької районної лікарні, зробив карколомний стрибок у кар’єрі. Він став головним лікарем Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи. Але це підвищення мало свої нюанси: посаду він фактично «успадкував» від свого батька, Василя Власюка.
Кар’єра Власюка як керівника тривала, доки події Революції Гідності не запустили процес змін. Відкрилися численні факти корупції, пов’язані з діяльністю МСЕК. Як згадує Сергій Свитко, голова Вінницької обласної ради у 2014–2015 роках, саме в цей період виявилися організовані дії з боку осіб, які прагнули зберегти Власюка на його посаді.
«Ще тоді мешканці Вінниччини знали, що МСЕКи були корумповані. Навіть міністр охорони здоров’я Олег Мусій під час візиту до області в 2014 році публічно заявив про скарги на хабарництво серед лікарів МСЕК», – розповідає Свитко.
Весною 2014 року у Власюка та ще 30 керівників медичних закладів Вінниччини завершувалися контракти. Нова влада, що прийшла після Євромайдану, запровадила відкриті конкурси з залученням громадськості. Хоча трудовий колектив обласного МСЕК знову висунув Власюка на посаду, представники громадськості відмовили йому у підтримці.
У результаті Сергій Свитко видав розпорядження про призначення на цю посаду Валентина Фіщука, який раніше очолював управління охорони здоров’я Вінницької міської ради та працював головним лікарем міської станції швидкої допомоги. Так завершилася багаторічна ера керівництва Віктора Власюка, але його тіньовий вплив, як виявилося, залишився.
Кругова порука
Колишній головний лікар Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи (2014–2015 роки) Валентин Фіщук припідняв перед журналістами завісу над інтригами, які точилися в закладі за часів його роботи.
«Працівники та керівництво Вінницької обласної ради і облдержадміністрації різних років оформили собі групи інвалідності. Цей процес курував Віктор Власюк. Дійшло до абсурду: тодішня заступниця голови облради відмовилася представляти мене трудовому колективу, як того вимагав голова ради Сергій Свитко. Згодом з’ясувалося, що вона мала групу інвалідності, видану Власюком», – розповів Фіщук.
Екс- головний лікар Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи зізнався, що на своїй посаді він фактично був ізольований від внутрішніх процесів. Співробітники, призначені ще за керівництва Власюка, перешкоджали його роботі. Кульмінацією став інцидент у січні 2015 року.
«До мого кабінету увійшли представники управління охорони здоров’я ОДА і зачитали листа з МОЗ: Вінницький обласний центр МСЕК втрачає статус комунальної установи та стає державною. А головним лікарем призначено Віктора Власюка. Щойно вони вийшли, як до кабінету увірвався Власюк з кількома працівниками МСЕК. Вони принесли велику коробку й почали скидати туди все, що було на моєму столі. «Ви більше не головний лікар», – заявив Власюк. Це була стресова, але водночас радісна ситуація: я розумів, що нарешті вирвався з осиного кубла», – згадує Фіщук.
Улітку 2015 року на посаду головного лікаря обласного центру МСЕК призначили Ігоря Костенка. Віктор Власюк залишився рядовим членом МСЕК, проте це не завадило йому швидко накопичити значне майно.
З 2015 року Власюк став власником:
- дев’яти земельних ділянок загальною площею 1,16 га;
- десяти квартир загальною площею 825,3 м²;
- чотирьох будинків і двох нежитлових приміщень.
У січні 2022 року, за місяць до початку великої війни, він придбав електромобіль Tesla 2020 року випуску за 1,3 млн. грн.
Грошей багато не буває
Наприкінці листопада 2024 року Власюк подав до суду на установу, якою керує його протеже Юлія Даниленко. Він вимагав виплатити йому 105 тисяч гривень недоотриманої зарплати з січня 2022 року.
Примітно, що відповідач в особі Юлії Даниленко не стала захищати інтереси установи, яку очолює, заявивши, що покладається на розсуд Феміди щодо розв’язання фінансового спору.
10 грудня Віктор Власюк здобув перемогу в суді. Феміда постановила, що обласний центр медико-соціальної експертизи має виплатити йому недоотриману зарплату, зокрема 105 тисяч гривень, враховуючи фактично відпрацьований час.
Заробіток на військовозобов’язаних?
Поки Власюк насолоджується своєю перемогою, Юлія Даниленко, його ставлениця й голова обласної МСЕК №1, змушена відбиватися від звинувачень правоохоронців. Як стало відомо з даних судового реєстру, СБУ у Вінницькій області вже другий рік проводить досудове розслідування за статтею 114-1 КК України – «перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань».
За версією слідства, начальниця управління соціально-гуманітарної політики Вінницької обласної ради Людмила Грабович разом із Юлією Даниленко організували незаконну схему видачі позитивних висновків МСЕК. Ці висновки дозволяли військовозобов’язаним, зокрема медичним працівникам та посадовцям закладів охорони здоров’я, отримувати відстрочку від мобілізації та можливість виїзду за кордон. Слідчі припускають, що за ці «послуги» організаторки отримували значні грошові вигоди.
Як повідомляють поінформовані джерела, у серпні цього року відбулися низка обшуків у медичних працівників МСЕК Вінниччини. Про виїмку медичних документів у ході обшуків сповістила і сама Даниленко у відповіді на запит журналістів.
Попри серйозність звинувачень, станом на кінець грудня офіційної інформації про вручення підозр причетним особам немає. Водночас відомо, що у червні цього року Людмила Грабович втратила свою посаду.
Поки слідство триває, скандал навколо МСЕК Вінниччини залишається одним із найрезонансніших в регіоні.
Також пропонуємо ознайомитися з публікаціями «Ми Вінничани» на цю ж тему:
