Класична українська чиновницька традиція — оформлювати елітну нерухомість на родичів — вкотре дала збій. І знову в центрі скандалу опинився посадовець найвищого ешелону влади, черговий «потужний менеджер». Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з позовом про цивільну конфіскацію активів чинного віцепрем’єр-міністра з відновлення України та міністра розвитку громад і територій України Олексія Кулеби.
Йдеться про трикімнатну квартиру та машиномісце в елітному житловому комплексі бізнес-класу «Шевченківський» в центрі Києва, які були завбачливо оформлені на сестру урядовця.
Варто наголосити, що першими про цю оборудку майже рік тому розповіли журналісти-розслідувачі проєкту Bihus.Info. Саме вони звернули увагу на кричущу невідповідність між стилем життя посадовця та його офіційними доходами, а їхні знахідки фактично стали підґрунтям для нинішніх дій антикорупційних органів.
Історія придбання елітної нерухомості бере початок у 2021 році, коли Олексій Кулеба обіймав посаду першого заступника голови Київської міської державної адміністрації. За даними журналістів, а тепер і САП, саме тоді чиновник через свою рідну сестру Надію Андріанову уклав попередні договори купівлі-продажу квартири та машиномісця в Києві.
Згодом, у 2023 році, перебуваючи на посаді заступника керівника Офісу президента України, посадовець забезпечив укладення основних договорів купівлі-продажу цих об’єктів, їхню державну реєстрацію, а також оформлення договорів про надання послуг щодо квартири та машиномісця. Матеріали розслідування вказують на те, що до цього організаційного процесу чиновник залучив навіть свого водія.
Невідповідність між майновим станом родини посадовця та її офіційними доходами виявилася системною. Олексій Кулеба задекларував елітне житло як об’єкт користування, пояснюючи, що його сестра придбала нерухомість за власні кошти, але тимчасово надала її йому через своє перебування за кордоном.
Проте аналіз офіційних доходів сестри показав зовсім іншу картину. Надія Андріанова, яка раніше працювала у сфері реклами, а на початку 2022 року спробувала запустити власний YouTube-проєкт, що після виходу чотирьох відео та залучення 423 підписників перестав оновлюватися, за шість років — із 2018 по 2024 рік — офіційно заробила менш як 2 мільйони гривень.
Прокурори САП після аналізу доходів і витрат родини Кулеби підтвердили висновки журналістів: ні сам посадовець, ні його близькі родичі не мали достатніх законних доходів для придбання активів вартістю майже 5 мільйонів гривень. Ба більше, за ринковими оцінками, реальна вартість такої нерухомості без ремонту в цьому житловому комплексі становить від 5 до 8 мільйонів гривень, а вартість машиномісця сягає 20–30 тисяч доларів США.
Самі ж Олексій Кулеба та його дружина за останні п’ять років сумарно задекларували близько 7 мільйонів гривень доходу. Водночас наприкінці 2021 року вони також взяли кредит на апартаменти в Буковелі, що суттєво обмежило їхні вільні фінансові ресурси.
Майновий позов до топпосадовця фактично підсумовує стрімкий кар’єрний шлях Олексія Кулеби, який із кінця 2019 року очолював підрозділ Київської міської державної адміністрації (КМДА), відповідальний за міський благоустрій. Згодом він обіймав посаду першого заступника голови КМДА, а у 2022–2023 роках очолював Київську обласну військову адміністрацію. Після цього перейшов на роботу до Офісу президента України, де відповідав за регіональну політику, а у вересні 2024 року був призначений віцепрем’єр-міністром та міністром розвитку громад та територій України.
З огляду на те, що очолюване ним міністерство координує відновлення інфраструктури та взаємодію з міжнародними партнерами, питання фінансової доброчесності керівника набувають підвищеного суспільного резонансу.
Сам Олексій Кулеба, коментуючи ситуацію для видання «Економічна правда», наголосив, що йдеться про цивільний судовий процес, пов’язаний з оцінкою походження активів, а не про кримінальне провадження чи висунення обвинувачень.
Він запевнив, що протягом усієї публічної діяльності діяв відкрито, повністю відображав усю необхідну інформацію в деклараціях, які перебувають у публічному доступі, та висловив готовність співпрацювати із судовими органами для об’єктивного розгляду справи.
Водночас така аргументація виглядає слабкою і недостатньою з огляду на сам характер інституту цивільної конфіскації непідтверджених активів, що діє в Україні. Йдеться про передбачений антикорупційним законодавством механізм, який дозволяє державі в судовому порядку стягувати у дохід держави майно посадовців у разі, якщо вони не можуть підтвердити законність його набуття. Цей процес не потребує доведення вини в межах кримінального провадження, однак базується на встановленні невідповідності між задекларованими доходами та фактичними активами. Застосування такого інструменту зазвичай розглядається як індикатор наявності корупційних ризиків або можливого незаконного збагачення, оскільки він ініціюється у випадках, коли походження значних активів не знаходить належного підтвердження в офіційних доходах посадової особи.
Подальший розгляд справи у Вищому антикорупційному суді має з’ясувати, чи законно були набуті зазначені активи, а також на практиці показати, як працює механізм цивільної конфіскації щодо високопосадовців.
За даними порталу «Судова влада», ВАКС уже відкрив провадження у справі та визначив суддів, які її розглядатимуть.
