Замовлені запчастини чи замовна справа?

Екс-директор вінницької автобази під судом. Його звинувачують у розкраданні майже мільйона гривень через фіктивні договори на автозапчастини. Разом з ним фігурують київський підприємець та механік автобази. Але є одне «але»: на автобазі була викрита схема крадіжки пального, але у розкрадачів пального усе добре, а у того, хто їх викрив – кримінал. Збіг? Чи помста?

Версія правоохоронців: фіктивні угоди та втрачені кошти

Вінницька обласна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно приватного підприємця, підозрюваного у розкраданні майже 900 тисяч гривень з комунального підприємства. За повідомленням прес-служби прокуратури, протягом 2019-2020 років підприємець, діючи за попередньою змовою з директором комунального підприємства, уклав низку фіктивних договорів купівлі-продажу автозапчастин. Комунальне підприємство перерахувало кошти на рахунки підприємця, проте запчастини так і не отримало. Слідство стверджує, що підприємець “відмив” отримані кошти, перевівши їх на інші рахунки та привласнивши готівку.

Розслідування розпочалося у 2021 році, але підприємець встиг виїхати за кордон. У січні 2025 року його екстрадували з Польщі в Україну завдяки міжнародній співпраці. Наразі обвинувачений перебуває під вартою. Прокуратуратакож  пред’явила цивільний позов про відшкодування збитків комунальному підприємству та наклала арешт на нерухоме майно підозрюваного.

Поліція Вінницької області, яка розслідувала цю справу, також повідомила про скерування до суду обвинувачення. За версією поліції, 37-річний директор авторемонтної бази цього закладу та 50-річний київський підприємець уклали близько 130 фіктивних договорів. Комунальне підприємство перерахувало підряднику кошти, але запчастини так і не отримало. Експертиза підтвердила збитки обласному бюджету на суму близько мільйона гривень.

За словами речників відділ комунікації поліції Вінницької області, у 2021 році обом фігурантам справи оголосили підозру за кількома статтями ККУ, зокрема за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Справу стосовно директора авторемонтної бази вже розглядає суд.

Про що йдеться та фігуранти справи

Ані в прокуратурі, ані в поліції не назвали прізвищ фігурантів гучної справи. Однак йдеться про комунальне підприємство Вінницької облради «Авторемонтна база закладів охорони здоров’я» та, зокрема, про його колишнього керівника Вадима Вічковського. Він звільнився з посади 3 лютого 2025 року за угодою сторін, а вже 4 лютого його місце зайняв Андрій Якимчук.

Ще одним фігурантом справи є київський підприємець Дмитро Гудзь. Окрім нього, у справі фігурує й механік автобази Леонід Колісник, якого, з невідомих причин, правоохоронці майже не згадують. Обвинувальний акт щодо Колісника (за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України) розглядається у Вінницькому міському суді, так само вже у суді знаходиться і справа Вічковського (ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України). Ймовірно, найближчим часом до суду буде передано й обвинувачення щодо Дмитра Гудзя, оскільки матеріали справи щодо всіх трьох фігурантів базуються на однаковій доказовій базі.

«Ми Вінничани» вже неодноразово висвітлювали цю справу, звертаючи увагу на її суперечливі аспекти. Адже звинувачення у тяжких злочинах, які супроводжуються тривалим розслідуванням, викликають серйозні сумніви щодо його об’єктивності та обґрунтованості.

Обвинувальні акти рясніють розмитими формулюваннями: «у невстановлений час», «у невстановлений спосіб», «точна дата і час не визначені слідством». Подібні вислови можуть свідчити про брак реальних доказів. Складається враження, що обвинувачення базується більше на припущеннях, ніж на фактах.

Як все починалось?

Особливо підозрілим виглядає те, що кримінальну справу відкрили після того, як Вадим Вічковський викрив можливу схему розкрадання пального на автобазі.

У 2020 році під час інвентаризації він виявив нестачу 400 літрів пального. Заправник Олег Ліщук пояснив це «природними втратами» та «випаровуванням». Однак згодом з’ясувалося, що паливо продавали стороннім особам. Працівники автобази підтвердили цей факт, і було відкрито кримінальне провадження.

Проте слідча Софія Гриневич закрила справу, пославшись на «відсутність складу злочину». При цьому пояснення Ліщука взяли до уваги, а висновки експертів і свідчення співробітників – проігнорували. Ще більш вражає те, що позитивну характеристику Ліщуку надала його мати Ольга Ковальська, пов’язана з екс-віце-прем’єром і нинішнім заступником голови Вінницької обласної ради Володимиром Кістіоном. До того ж чоловік слідчої Гриневич працює в правоохоронних органах і підтримує дружні стосунки з прокурором Олегом Медведським – тим самим, який закрив справу про розкрадання пального. Раніше він тісно співпрацював із Володимиром Кістіоном, а його дружина є подругою родини Ковальської.

У результаті Вічковський зіткнувся з хвилею перевірок, а згодом – із кримінальною справою вже проти себе. Разом із ним звинувачення висунули Дмитру Гудзю та Леоніду Коліснику, інкримінуючи їм укладання фіктивних договорів купівлі-продажу автозапчастин.

Чи поставить суд крапку?

Після закриття справи щодо розкрадання пального слідчу Гриневич підвищили, а прокурор Медведський, який одночасно вів справу про крадіжку пального, чинив тиск на Вічковського в його власному кримінальному провадженні.

Кримінальна справа «Авторемонтної бази закладів охорони здоров’я» викликає відчуття вибіркового правосуддя, коли закон застосовується по-різному для «своїх» і для всіх інших. Чи зможе суд розібратися, хто винен, а хто ні? Це питання залишається відкритим.