Гучна заява президента Зеленського про необхідність негайної відставки міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук на тлі корупційного скандалу в «Енергоатомі» радше нагадує невдалу спробу випустити пару. Ініціатива глави держави також запровадити санкції проти учасників масштабної оборудки, попри декларовану рішучість у боротьбі з корупцією, виглядає розрахованою на недалеку публіку. Адже ключовий інструмент для реалізації цих санкцій — Рада національної безпеки і оборони (РНБО) — також опинився глибоко скомпрометованим через «Атомгейт».
12 листопада 2025 року, президент під час свого щоденного звернення заявив, що звернувся до уряду та Верховної Ради з вимогою звільнити двох урядовців. «Вважаю, що міністр юстиції та міністр енергетики не можуть залишатися на посадах. Це питання, зокрема, довіри. Якщо є звинувачення, на них треба відповідати», — наголосив Зеленський, назвавши відсторонення найшвидшим оперативним рішенням.
Він також анонсував рішення РНБО щодо запровадження санкцій проти двох фігурантів справи НАБУ щодо «Енергоатому». «Абсолютно ненормально, що при цьому в енергетиці ще існують якісь схеми», — наголосив президент.
Реакція не забарилася: міністерка енергетики Світлана Гринчук через соцмережі проінформувала, що вже написала заяву про відставку. А уряд на позачерговому засіданні ще вранці відсторонив Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.
А з санкціями — все значно складніше. Рішення про їх запровадження ухвалює Рада національної безпеки і оборони, а вводить їх дію своїм указом президент. І саме тут виникає колізія: до нинішнього складу РНБО входять ті самі посадовці, чию відставку вимагає Зеленський. І Герман Галущенко, і Світлана Гринчук, як очільники міністерств, є повноправними членами Ради національної безпеки і оборони.
Навіть якщо відкинути сам механізм запровадження санкцій проти громадян України, який уже тривалий час викликає суперечки (багато правників вважають його формою позасудової розправи, адже притягнення будь-кого до відповідальності має відбуватися не за рішенням «ради старійшин», а виключно за вироком суду після повноцінного слідства), маємо абсурдну ситуацію: фігуранти гучного розслідування потенційно можуть впливати на ухвалення рішень у справі, що безпосередньо стосується їх. Це ставить під сумнів саму можливість об’єктивного розгляду питання в межах РНБО..
Ситуацію ще більше ускладнює розслідування НАБУ під кодовою назвою «Мідас». За даними слідства, організована злочинна група, очолювана, або щонайменше координована бізнес-партнером президента Тимуром Міндічем, вимагала від підрядників «Енергоатому» відкатів у розмірі 10–15% від вартості контрактів.
Згідно з оприлюдненими матеріалами, учасники схеми безпосередньо впливали на низку високопосадовців, серед яких колишній прем’єр-міністр Денис Шмигаль (нині міністр оборони) та колишній міністр оборони Рустем Умєров. Шмигаль наразі також є членом РНБО, а Умєров обіймає посаду секретаря Ради.
Тож виникає цілком закономірне питання: чи здатна РНБО у своєму нинішньому складі ухвалювати неупереджені рішення щодо осіб, які, за даними слідства, фактично ними керували?
Рішуча заява Зеленського про боротьбу з корупцією потрапила в політичний глухий кут. Суспільство чекає справедливості та покарання винних у розкраданні державних коштів під час війни та енергетичної кризи. Але анонсований Зеленським його улюблений інструмент для покарань — РНБО — опинився паралізованим.. Через глибокий конфлікт інтересів і потенційну упередженість членів Ради він опинився паралізованим через глибокий конфлікт інтересів і потенційну упередженість його членів.
