Територіальне управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Вінницькій області оприлюднило повідомлення про завершення досудового розслідування, яке стало показовим маркером того, як сьогодні держава комунікує боротьбу з тіньовим обігом підакцизних товарів.
Детективи БЕБ повідомили про підозру двом особам, які продавали рідини для електронних сигарет у магазинах Вінниччини без жодних ліцензій і дозвільних документів. Під час обшуків, проведених за оперативного супроводу Управління стратегічних розслідувань та процесуального керівництва Вінницької обласної прокуратури, з незаконного обігу вилучили понад 4,5 тисячі ємностей із нікотином, гліцерином та ароматизаторами. Дії фігурантів кваліфікували за ч. 1 ст. 204 КК України, що передбачає відповідальність за незаконне придбання, зберігання та збут підакцизних товарів. Одне з кримінальних проваджень уже скеровано до суду з обвинувальним актом.
Втім, найбільш «цікавою» частиною повідомлення стала інформація про те, що під час розслідування фігурантки кримінальної справи добровільно перерахували 130 тисяч гривень на потреби підрозділів Збройних Сил України. Хоча БЕБ подає це як факт сприяння обороноздатності держави, у ширшому контексті така комунікація може створювати враження своєрідної компенсації, яка дозволяє організаторам незаконного бізнесу частково нівелювати гостроту правового переслідування після роботи «в тіні».
Такий підхід виглядає особливо специфічно, якщо зважити, що цей епізод є лише невеликою деталлю масштабного нелегального ринку, який протягом останнього року активно розростався на Вінниччині.
Згідно із судовими матеріалами, оприлюдненими у відкритому доступі, хронологія «походів» БЕБ демонструє, що під приціл правоохоронців потрапляли потужні гравці з мережами, які налічували десятки торгових точок.
Зокрема, у листопаді 2025 року детективи провели обшуки в мережі Vape Hub (ТОВ «Вейп Хаб»), де вилучили продукцію щонайменше на 5 млн грн. Уже в грудні того ж року відомство повідомило про припинення діяльності великої мережі, у межах якої з липня 2025 року було закрито понад 66 торгових точок. Імовірно, йшлося про мережу Vapors. Лютий 2026 року став «чорним місяцем» для мережі Vandal (ТОВ «Вінлайт Груп»), де, за версією слідства, діяла схема реалізації неакцизної продукції під виглядом «подарунків» до основної покупки, а також для магазинів Vape Master і Vape Shop DUDKA у Вінниці та Жмеринці, які, за даними слідства, працювали за схемою продажу «конструкторів» для самостійного виготовлення рідин. Кульмінацією стала операція 15 травня 2026 року, коли БЕБ заявило про викриття мережі з 38 магазинів у Вінниці та ще 17 у містах області, вилучивши понад 90 тисяч ємностей із рідинами та мільйони гривень готівки. На тлі таких масштабів, коли йдеться про системну розбудову підпільних торговельних мереж під прикриттям ФОПів, добровільний внесок у 130 тисяч гривень виглядає майже символічним.
Цей дисонанс ще більше підсилюють дані, які пролунали у Верховній Раді 14 липня — буквально за день до звіту вінницького БЕБ. Заступниця голови профільного парламентського комітету Ольга Василевська-Смаглюк, посилаючись на інформацію Національної поліції, навела промовисті цифри: лише за перше півріччя 2026 року в Україні вилучили понад 66 тисяч флаконів рідин, майже 34 тисячі електронних сигарет, 19 тисяч POD-систем, а також сотні тисяч нікотинових бустерів і ємностей із гліцерином. Масштаби вилучень підтверджують і висновки дослідження Kantar Ukraine за 2025 рік, згідно з якими 93,6% ринку електронних сигарет в Україні перебуває у нелегальному секторі. Фактично тіньовий бізнес досяг промислових масштабів, поки держава відкладала впровадження системи е-акцизу.
У цьому контексті повідомлення БЕБ про передачу справи до суду після добровільного перерахування 130 тисяч гривень на ЗСУ може сприйматися як небезпечний сигнал для ринку: можливість «компенсувати» наслідки незаконної діяльності порівняно невеликим донатом виглядає цілком реальним сценарієм.
Важливо розуміти й юридичну площину. Частина перша ст. 204 КК України, за якою обвинувачують, зокрема, вінницьких фігурантів «вейпової справи», не передбачає позбавлення волі, а встановлює покарання у вигляді штрафу від 85 до 170 тисяч гривень із конфіскацією товару. Таким чином, добровільно перераховані 130 тисяч гривень фактично співставні з максимальним штрафом, який міг би надійти до державного бюджету за рішенням суду.
Водночас публічне акцентування на «добровільності» та підтримці армії під час слідства нерідко стає підґрунтям для призначення м’якшого покарання або врахування таких дій як прояв щирого каяття й активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Подібна практика у справах, що стосуються багатомільйонного нелегального ринку, неминуче породжує дискусію щодо ефективності детінізації. Якщо системне ухилення від сплати акцизів на мільйони гривень завершується публічним звітом про донат, який ледь покриває вартість однієї невеликої партії товару, то реальна боротьба з «тінню» ризикує перетворитися на процес легалізації порушників через благодійність, замість повного демонтажу незаконних схем і забезпечення надходжень до державного бюджету у законний спосіб.
