15 липня, у День Української Державності, на Замковій горі у Вінниці відбулися урочистості з нагоди державного свята. Центральною подією церемонії стало підняття Державного Прапора України, яке доручили штаб-сержанту Національної гвардії України, Герою України Андрію Орлівському.
Участь в урочистостях взяли військовослужбовці, ветерани, правоохоронці, рятувальники, представники духовенства, керівництво Вінницької обласної військової адміністрації, обласної та міської рад, а також жителі Вінниці.
Завершилася церемонія спільною молитвою за українських захисників і захисниць та покладанням квітів до меморіалу Героям Небесної Сотні й пам’ятників воїнам, які загинули, захищаючи незалежність України у російсько-українській війні.
Андрій Орлівський народився у селі Самгородок Хмільницького району. Військову службу розпочав у 2014 році в одному з підрозділів Повітряних Сил ЗСУ, де обіймав посаду старшого оператора радіолокаційної станції.
Згодом перевівся до розвідувальної роти танкової бригади, де виконував бойові завдання як розвідник і кулеметник. Після цього проходив службу кулеметником у 36-й окремій бригаді морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського ВМС України.
Із 2021 року Андрій Орлівський служить у 14-й бригаді оперативного призначення Національної гвардії України «Червона калина», сформованій на базі вінницького полку «Ягуар». На фронті він є сапером і командиром інженерно-саперної групи. За роки повномасштабної війни військовий неодноразово виконував найскладніші бойові завдання на Донецькому та Запорізькому напрямках, забезпечував просування українських штурмових підрозділів і неодноразово рятував життя побратимів.
Під час боїв на Донеччині Андрій особисто виявив і знешкодив 70 вибухонебезпечних предметів, відкривши безпечні маршрути для українських штурмових груп. Водночас його підрозділ встановив мінно-вибухові загородження, на яких противник втратив три танки, дві бойові машини піхоти та чотири бронетранспортери разом з екіпажами.
Не менш визначним став його вчинок на Запорізькому напрямку. Під час одного з боїв українська бронетехніка потрапила під масований обстріл і загорілася. Попри смертельну небезпеку, Андрій дістався до машини й один за одним витягнув із охопленої полум’ям техніки п’ятьох військовослужбовців, фактично врятувавши їм життя.
Одним із найскладніших випробувань для гвардійця став бій поблизу села Вербове у грудні 2023 року. Після виконання бойового завдання з мінування переднього краю оборони він дізнався, що сусідня група саперів опинилася в оточенні та втратила зв’язок. Не вагаючись, Орлівський добровільно приєднався до штурмової групи, яка вирушила на допомогу.
Під щільним артилерійським і мінометним вогнем він знайшов важкопораненого побратима, надав йому домедичну допомогу та виніс із поля бою. У цей час встановлені його групою мінні загородження зупинили контратаку окупантів: противник втратив п’ять одиниць бронетехніки та близько взводу особового складу. Під час цього бою Андрій отримав тяжке мінно-вибухове поранення, однак відмовився від негайної евакуації та продовжив керувати діями саперів до повного виконання бойового завдання. Після тривалого лікування й реабілітації він повернувся до служби.
За особисту мужність, героїзм і самовіддані дії під час захисту України указом президента України у лютому 2025 року головному сержанту Андрію Орлівському присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Найвищу державну нагороду йому вручив особисто Володимир Зеленський.
Ідею запровадження Дня Української Державності президент України Володимир Зеленський оголосив 24 серпня 2021 року під час урочистостей з нагоди 30-річчя Незалежності України. Офіційно свято було встановлено указом президента, а вперше його відзначили 28 липня 2022 року — у День Хрещення Київської Русі – України та день пам’яті князя Володимира Великого.
Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар Верховна Рада змінила дату святкування. Із 2024 року День Української Державності відзначають 15 липня.
Запровадження нового свята супроводжувалося дискусіями. Критики закидали Зеленському дублювання вже існуючого Дня Хрещення Київської Русі – України, політичний підтекст ініціативи та поєднання державної й релігійної символіки. Водночас прихильники наголошували, що свято покликане підкреслити понад тисячолітню традицію українського державотворення та історичну спадкоємність сучасної України від Київської Русі, що набуло особливого значення в умовах російської агресії та спроб Москви привласнити історичну спадщину Русі.
