Поки Кремль марить імперською «величчю», «Роскосмос» ставить під загрозу саме існування пілотованої космонавтики у росії.
Є старий, але вкрай актуальний анекдот. Експеримент: американця, німця та росіянина закрили в порожніх ізольованих кімнатах, давши кожному по дві суцільнолиті титанові кулі. Завдання — здивувати комісію. Через два дні відкривають кімнати. Американець навчився кулями жонглювати, німець вибудував ідеальну математичну модель їх взаємодії. Заходять до росіянина — а він сидить сумний, руки розводить. Куль немає.
— Що сталося? — питають шоковані спостерігачі.
— Та біда, мужики, — відповідає той. — Одну зламав, а другу загубив.
Схоже, що сучасна «скрєпоносна» росія живе саме за сценарієм цього анекдоту. Поки кремлівський фюрер із трибун патякає про «аналоговнєтні» прориви та «нову фізику», насправді його підлеглі методично й безповоротно нищать те єдине, чим рф ще могла хизуватися на міжнародній арені, — радянський космічний спадок. Інцидент, що стався днями на космодромі «Байконур», — це не просто технічна несправність. Це діагноз цілій галузі.
«Успішний» запуск із фатальними наслідками
Вранці 27 листопада 2025 року з космодрому «Байконур» стартувала ракета «Союз-2.1а» з кораблем «Союз МС-28». На борту перебував екіпаж із трьох осіб, зокрема американець Крістофер Вільямс. Російські медіа традиційно відзвітували про «штатний режим», але справжня драма розігралася вже після того, як ракета покинула землю.
Як з’ясувалося під час післяпольотного огляду, газовий струмінь двигунів першого ступеня фактично вирвав і понівечив масивний фрагмент стартового комплексу. Йдеться про майданчик № 31 — єдиний на сьогодні «портал», через який росія здатна відправляти людей у космос.
Експерти, проаналізувавши відео з дронів, дійшли висновку: причиною аварії стала халатність. Спеціальний «балкон» обслуговування, який має ховатися у захисну нішу перед стартом, імовірно, не був зафіксований належним чином. Реактивний потік ракети, наче папірець, вирвав багатотонну металеву конструкцію і жбурнув її в газовідвідний канал (котлован).
Космічний тупик?
Ситуація виглядає патовою. Майданчик № 31 функціонує з 1961 року. З 2018 року, після списання легендарного «Гагарінського старту» (майданчик № 1), усе навантаження лягло на «тридцять перший». Тепер, коли єдиний робочий стіл пошкоджено, Росія опинилася перед фактом: вона технічно втратила можливість пілотованих запусків. Уперше з 1961 року. Чому немає альтернатив?
- «Гагарінський старт» («Байконур»): перетворений на музей. Його планували модернізувати за гроші ОАЕ ще у 2018 році. Але після повномасштабного вторгнення рф в Україну араби, як і решта цивілізованого світу, відмовилися фінансувати агресора. До того ж цей стіл сумісний лише зі старими ракетами, системи управління для яких вироблялися в Україні (Харків).
- Космодром «Східний» (рф): відомий корупційний довгобуд. Стартовий стіл там не сертифікований для пілотованих пусків, а його доопрацювання існує лише на папері.
- Космодром «Куру» (Французька Гвіана): законсервований для росіян з 2022 року через санкції.
- Космодром «Плесецьк» (рф): військовий космодром, не пристосований для польотів до МКС через специфіку орбіт.
Відомий популяризатор космонавтики Віталій Єгоров констатує: «Росія фактично втратила можливість запускати людей у космос. Тепер доведеться або довго ремонтувати 31-й, або намагатися реанімувати музейні експонати».
У «Роскосмосі», звісно, роблять гарну міну при поганій грі, заявляючи про наявність «резервних елементів» та швидкий ремонт. Однак незалежні експерти, зокрема Анатолій Зак, попереджають: відновлення може затягнутися на роки.
Хроніка деградації: не «Байконуром» єдиним
Аварія на старті — це лише верхівка айсберга в серії ганебних провалів російської космонавтики останніх років. Імідж «великої космічної держави» розсипається на очах:
- Ганьба «Луни-25» (серпень 2023 року): перша за майже 50 років спроба росії повернутися на Місяць закінчилася фіаско. Станція, яку будували роками і якою так пишався путін, просто розбилася об поверхню супутника через помилку в розрахунках двигуна. Російська техніка не змогла виконати те, що СРСР робив у 1970-х.
- Діряві кораблі (2022–2023 роки): за короткий період одразу два російські кораблі, пристиковані до МКС («Союз МС-22» та вантажний «Прогрес МС-21»), зазнали розгерметизації системи охолодження. Хоча росіяни кивали на «мікрометеорити», частота аварій вказує на системний брак на виробництві та деградацію контролю якості.
- Піруети модуля «Наука» (2021 рік): довгобуд, який мучили 25 років, після стикування з МКС ледь не знищив станцію. У модуля самовільно увімкнулися двигуни, через що МКС розвернуло на 540 градусів. Це була одна з найнебезпечніших ситуацій в історії станції.
Історія російської пілотованої космонавтики, яку значною мірою створили українські інженери та конструктори за часів СРСР, добігає свого логічного завершення. Розв’язавши війну, росія відрізала себе від технологій, грошей та міжнародної співпраці. Замість освоєння Марса чи нових орбітальних станцій росіянам залишається ремонтувати розбиті «балкони» на «Байконурі» та згадувати анекдот про сталеві кулі. Одну з яких вони, схоже, остаточно загубили в українських степах, а другу — зламали на казахському космодромі.
