Порошенко придумав, як через Крижопіль «відпетляти» від санкцій Зеленського

Марина Порошенко звернулася до Крижопільського районного суду з позовом проти свого чоловіка щодо поділу майна. Мова йде про активи на суму понад 17 мільярдів гривень. З високою вірогідністю цей крок може бути спробою захистити спільні активи від можливої конфіскації — у зв’язку із запровадженими санкціями проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

Марина Порошенко, дружина п’ятого президента України Петра Порошенка, подала позов до суду про поділ спільного майна подружжя. На думку низки спостерігачів, цей крок може бути спрямований на уникнення потенційної конфіскації активів її чоловіка внаслідок запроваджених проти нього санкцій.

Відповідний позов Марина Порошенко подала 27 березня 2025 року, що підтверджується ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області. Згідно з документом, позивачка оцінює свою частку спільного майна у понад 17,1 мільярда гривень. Суд визначив підсудність справи, отримавши дані про реєстрацію відповідача з Єдиного державного демографічного реєстру. Підготовче засідання у справі призначене на 29 квітня 2025 року.

Цей судовий процес розгортається на тлі нещодавніх подій навколо Петра Порошенка. 12 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про запровадження персональних санкцій проти п’ятого президента. Хоча Міністерство юстиції ще не зверталося до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з позовом про стягнення активів Порошенка в дохід держави, саме загроза такої конфіскації розглядається як ймовірний мотив для поділу майна.

Побіжно Національний банк України у березні 2025 року оштрафував АТ «Міжнародний інвестиційний банк» (МІБ), що належить Петру Порошенку, на 20,5 мільйона гривень. Причиною були названі порушення законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема, неналежна перевірка клієнтів та подання недостовірної інформації регулятору.

Згідно з податковою декларацією, за 2024 рік Петро Порошенко разом із дружиною Мариною задекларували 4,6 мільярда гривень доходу. Водночас, з’являлася інформація, що незадовго до введення санкцій Порошенко міг вивести значні кошти з України.

Водночас, запровадження санкцій РНБО проти громадян України, зокрема Петра Порошенка, викликало різку критику з боку правозахисної спільноти. Низка організацій, включно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Харківською правозахисною групою та Центром громадянських свобод, виступили зі спільною заявою.

Правозахисники наголосили, що санкції є міжнародно-правовим інструментом, призначеним для застосування проти інших держав або осіб, які перебувають поза юрисдикцією України (наприклад, на окупованих територіях або у ворожих країнах). Застосування ж таких обмежувальних заходів до громадян України, які перебувають у країні та підсудні українським судам, є, на їхню думку, «позасудовою політичною розправою», що порушує Конституцію, міжнародні угоди та фундаментальні принципи права.

У заяві підкреслюється, що такі дії підміняють собою належний правовий процес – розслідування та справедливий судовий розгляд. Вони порушують презумпцію невинуватості, право на захист та доступ до правосуддя. Дії щодо Петра Порошенка, а також інших українських бізнесменів та політиків, названо «незаконними та свавільними», а указ президента Зеленського – «політичним переслідуванням опозиції та узурпацією влади».

Але деякі оглядачі вказують на певну іронію ситуації. Вони нагадують, що саме за президентства Петра Порошенка практика застосування санкцій РНБО проти громадян України, зокрема політичних опонентів, почала активно використовуватись. Як приклад наводять позбавлення громадянства Міхеїла Саакашвілі та перешкоджання його поверненню в країну. Тепер же механізм, що набув поширення за часів п’ятого президента, застосовано проти нього самого.