В Україні з помпою завершується конкурс на посади в апеляційних господарських судах — ключових установах, де вирішуються долі мільйонних контрактів та великого бізнесу. Попри обіцянки оновлення та очищення судової системи, яка роками асоціюється з корупцією та кумівством, чим ближче до фіналу, тим більше питань виникає щодо «нових облич», котрі незабаром одягнуть нові мантії. Списки переможців дедалі більше нагадують закритий клуб для «своїх». Внесок Вінниччини у цей парад фарисейства теж помітний: вінницький суддя Роман Міліціанов із сумнівними деклараціями, загадковими статками родичів та участю у «мутних» організаціях опинився серед «VIP-учасників» конкурсу.
Клуб VIP-персон
На папері все виглядає красиво: сотні кандидатів, складні іспити, співбесіди. Та коли придивитися до рейтингу, виникає стійке відчуття дежавю. На найвищих сходинках — чинні члени Вищої ради правосуддя (ВРП), органу, що є вершиною суддівської кар’єри. Поруч із ними — їхні родичі та близькі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), тієї самої комісії, яка і проводить конкурс.
Зокрема, як зазначило видання «Судово-юридична газета», конкурс, оголошений 14 вересня 2023 року, привернув увагу сотень юристів з усієї країни. Спочатку документи подали 1 183 правники. Після ретельної перевірки було допущено 1 850 кандидатів до участі в конкурсі на 550 посад суддів різних апеляційних судів, включаючи господарські, адміністративні та загальні.
Кандидати на посади в апеляційних господарських судах пройшли кілька складних етапів: кваліфікаційний іспит — анонімне тестування на знання норм права та виконання практичного завдання, написання проєкту судового рішення; а також дослідження досьє та співбесіду — фінальний етап, на який за підсумками іспиту пройшли 83 кандидати. На цьому етапі комісія оцінювала не лише професійні, а й особисті та соціальні компетенції претендентів.
Станом на 11 серпня 2025 року за підсумками співбесід ВККС визнала 59 кандидатів такими, що відповідають посаді судді апеляційського господарського суду. Для 23 кандидатів співбесіди виявилися невдалими.
Серед 59 фактичних переможців — 43 чинних судді, 8 адвокатів, 5 науковців, один прокурор, один працівник апарату Верховного Суду та один помічник народного депутата. Водночас увага громадськості прикута до успіху так званих «VIP-учасників». Серед лідерів рейтингу опинилися чинні члени Вищої ради правосуддя (ВРП), а також родичі членів ВРП та ВККС. Зокрема високі бали отримали Микола Мороз та Юлія Бокова, члени ВРП; Юлія Амірова, дружина члена ВККС Романа Сабодаша; Сергій Масловський, родич члена ВККС Руслана Мельника; Ганна Пономарьова, дружина колишнього заступника голови ВРП Дмитра Лук’янова. Ці кандидати практично гарантували собі місця у найпрестижніших судах, зокрема Північному апеляційному господарському суді Києва.
Виникає логічне запитання: чи можна говорити про неупередженість та рівні умови, коли учасники конкурсу так тісно пов’язані з його організаторами? Це більше нагадує розподіл теплих місць серед довірених осіб, ніж прозорий відбір.
«Забудькуватий» суддя Міліціанов
Але щоб до кінця зрозуміти, наскільки гнучкими можуть бути критерії відбору, варто поглянути на історію одного з кандидатів — судді Господарського суду Вінницької області Романа Міліціанова. Його шлях до апеляційного суду привернув увагу Громадської ради доброчесності (ГРД), яка виявила низку незручних фактів.
- Життя без даху над головою? Працюючи суддею в Сумах з 2012 по 2015 рік, Міліціанов не вказав у деклараціях жодного житла. Він пояснив це тим, що винаймав квартири без договорів, аби не «світити» місце роботи. Аргумент про безпеку виглядає слабким, адже, як встановили громадські активісти, напад на суддю у 2013 році не був пов’язаний із його професійною діяльністю.
- Декларації з «сюрпризами». Пізніше з’ясувалося, що Міліціанов роками не декларував ані право користування квартирою матері в Харкові, ані кімнату в гуртожитку. Площа приміщень у його деклараціях постійно змінювалася. Сам він назвав це «помилками», але чи може суддя, який вирішує складні господарські спори, дозволяти собі настільки неуважне ставлення до власних документів?
- Загадкові статки батька. У Громадській раді доброчесності звернули увагу на дороге майно, придбане батьком судді. Вартість квартир у Харкові та Вінниці, за підрахунками ГРД, становить значну частину офіційних доходів батьків за багато років. Звідки взялися ці гроші — питання, на яке поки немає чіткої відповіді.
- Опір судовій реформі. І нарешті, «вишенька на торті»: Міліціанов є членом «Асоціації суддів господарських судів», яка у 2021 році виступила проти ключового елементу реформи — залучення міжнародних експертів до відбору суддівських кадрів. Тобто організація, до якої належить кандидат, опиралася спробам зробити систему більш прозорою. Сам він стверджував, що особисто цю позицію не підтримував.
І що ж у підсумку? Попри всі ці питання, 26 червня 2025 року Вища кваліфікаційна комісія суддів провела співбесіду і вирішила: Роман Міліціанов підтвердив здатність здійснювати правосуддя. Йому нарахували високі 737,55 бала.
Виходить, що для системи ані сумнівні декларації, ані загадкові статки родичів, ані участь в організаціях із суперечливою репутацією не стали перешкодою для кар’єрного злету. Громадські активісти б’ють на сполох, а ВККС дає «зелене світло». Коло замкнулося.
Тепер остаточне рішення — за Вищою радою правосуддя та президентом. Але вже зараз очевидно: якщо такі кандидати стануть обличчям оновленої судової системи, довіра до неї ризикує залишитися там само, де й була — на нулі.
