«Нульова толерантність до корупції» Моргунова, як фікція: кого з Вінницької мерії насправді відправили під арешт

Після нещодавньої зміни керівництва у вертикалі органів прокуратури акцент у її роботі дедалі більше зміщується до піар-звітів і гучних релізів. Цей тренд підсилюють і так звані «журналістські розслідування», автори яких часто навіть не розуміють, про кого і про що йдеться. У такій атмосфері інформаційних маніпуляцій «Ми Вінничани» вирішили показати, що відбувається насправді, розклавши по поличках увесь контекст історії резонансної кримінальної справи щодо одного з високопосадовців Вінницької міської ради.

Надвечір в мерії дуже «підгоріло»

Термінове вечірнє повідомлення, опубліковане 4 серпня о 18:23 на офіційному сайті Вінницької міської ради про початок службового розслідування щодо одного з посадовців, виглядало як поспішна спроба відреагувати на гучний звіт обласної прокуратури про боротьбу з корупцією, оприлюднений того ж дня. Звіт, синхронно продубльований і Офісом генерального прокурора, містив дані про 21 підозрюваного чиновника Вінниччини у 13 кримінальних провадженнях, серед яких фігурували й високопосадовці міськради.

Зокрема, йшлося про підозру начальнику одного з відділів у заволодінні квартирами на суму 576 тисяч гривень та заступнику директора одного з департаментів — у завданні збитків на 1,7 мільйона гривень через завищення вартості робіт з вуличного освітлення.

Схоже, після публікації прокурорських релізів у міській владі поспіхом вирішили «зіграти на випередження», намагаючись створити враження рішучої боротьби з корупцією у власних лавах.

У максимально беззмістовному та знеособленому повідомленні міськради, без жодних імен і посад, йшлося лише про початок внутрішнього службового розслідування щодо «працівника одного з виконавчих підрозділів». Підставою, як зазначено, стала ухвала Вінницького міського суду в межах кримінального провадження. Повідомили про створення спеціальної комісії, а самого чиновника відсторонили від виконання обов’язків до завершення перевірки, яка триватиме до 3 вересня.

«Забезпечення прозорості, законності та відповідальності в діяльності всіх працівників Вінницької міської ради є системним і пріоритетним напрямом управління», – пафосно процитували речники мерії заяву начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Артема Швеця, який і очолив цю комісію.

Про кого йдеться

Водночас, попри гучні заяви про прозорість, на сайті міськради так і не з’явилося жодних офіційних розпоряджень про відсторонення когось з чиновників чи початок розслідування. Утім, з великою ймовірністю у терміновій заяві вінницької мерії езоповою мовою натякали саме на справу директора департаменту комунального господарства та благоустрою Юрія Семенюка — найвищої за посадою фігури серед нинішніх підслідних у стінах міськради.

Щоб уникнути плутанини: у повідомленнях прокуратури прізвище Семенюка не називали, зазначаючи лише, що йдеться про заступника директора департаменту — саме цю посаду Семенюк обіймав на момент інкримінованого йому злочину. Втім, іронія ситуації полягає в тому, що, ймовірно саме завдяки «політиці нульової толерантності до корупції», про яку так полюбляють теревенити в мерії, одразу після скоєння оборудки, через яку тепер Семенюк спілкується із слідчими, він отримав від міського голови Сергія Моргунова підвищення та очолив департамент, яким керував аж до свого нинішнього відсторонення.

Привертає увагу й інший показовий момент, який яскраво демонструє, наскільки «підгоріло» у міськраді. У своєму повідомленні про початок розслідування щодо посадовця «у зв’язку з ухвалою Вінницького міського суду» від 4 серпня мерія послалася на документ, якого… насправді ще не існувало. Адже ухвалу про обрання Семенюку запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту та відсторонення від посади на 60 діб (до 3 жовтня 2025 року) суд виніс лише наступного дня — 5 серпня.

Отже, або в міськраді якимось дивом заздалегідь дізналися про майбутнє рішення суду — що є нонсенсом, — або чергова гучна заява про «нульову толерантність до корупції» стала не більше ніж черговою спробою «зберегти обличчя». Враховуючи, що міськрада повідомляла про відсторонення Семенюка від посади до 3 вересня, а суд фактично відсторонив його до 3 жовтня 2025 року, очевидно, що маємо справу саме з медійною еквілібристикою у господарстві Сергія Моргунова, яка жодним чином не стосується прозорості чи справжньої боротьби з корупцією, а є спробою максимально приховати інформацію про злочини посадовців.

5 серпня 2025 року Вінницький міський суд ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та відсторонення від посади директора департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради Юрія Семенюка. Його підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість). Обидва рішення ухвалив слідчий суддя Руслан Каленяк.

Слідство клопотало про цілодобовий домашній арешт, посилаючись на ризики переховування від суду, впливу на свідків та можливого перешкоджання кримінальному провадженню. Проте, розглянувши клопотання, суддя обрав більш м’який запобіжний захід — нічний домашній арешт із забороною залишати місце проживання з 23:00 до 06:00. Крім того, на Семенюка покладено низку процесуальних обов’язків: прибувати за першою вимогою до слідчого та суду, а також здати на зберігання закордонний паспорт. (Наразі Вінницька окружна прокуратура оскаржує це рішення в апеляційному порядку).

Справа про оцинковані електроопори

Юрій Семенюк — фігурант добре відомої у Вінниці оборудки. У 2021 році, обіймаючи посаду заступника директора департаменту, саме він затвердив проектно-кошторисну документацію на реконструкцію вулиці Батозької, що, як стверджують правоохоронці, призвело до збитків міському бюджету на суму понад 1,7 мільйона гривень. За Кримінальним кодексом це кваліфікується як тяжкі наслідки.

Ще у жовтні 2022 року було відкрито гучне кримінальне провадження щодо засновниці і керівниці вінницького приватного підприємства «Елпріс» Олени Кухрівської, керівниці осередку Всеукраїнської громадської організації «Гільдія проектувальників у будівництві» у Вінницькій області, та її сина Павла Кухрівського. У вересні 2023 року їм офіційно оголосили підозри, а в листопаді обвинувальний акт передали до Вінницького міського суду, який досі розглядає цю справу.

За даними слідства, Кухарівська разом із сином, діючи у змові, привласнили бюджетні кошти. Підприємство «Елпріс» виконувало роль субпідрядника у проєкті реконструкції вулиці Батозької, тоді як замовником першої черги робіт на вражаючу суму — майже 176 мільйонів гривень — виступав департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради.

Головним епізодом кримінальної справи стало завищення вартості будівельних робіт: у актах виконаних робіт ціна сталевих оцинкованих електроопорів для освітлення  була штучно підвищена до 133 тисяч гривень за одиницю, хоча фактична вартість становила 95 тисяч. Спочатку сума завищення сягала 1 824 000 гривень, пізніше її переглянули до 1 705 033 гривень. Саме за це вже судять родину Кухрівських, і все йде до того, що перед судом постане і Юрій Семенюк.

Мегапроєкт з реконструкції ділянки вулиці Батозької у Вінниці — від проспекту Коцюбинського до вулиці Академіка Янгеля, яким опікувався департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міськради, стартував у листопаді 2021 року й мав завершитися за рік.

Від самого початку він привертав увагу чисельних ЗМІ — передусім через астрономічний кошторис, затримки з виконанням робіт та зміну підрядників. Роботи неодноразово призупинялися, зокрема після початку повномасштабного вторгнення росії. Протягом тривалого часу на об’єкті не було жодної будівельної техніки.

Лише у листопаді 2023 року рух транспорту на цій ділянці відновили, а повноцінне виконання робіт стартувало навесні того ж року.

За даними «Зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва», оприлюдненого у відкритому доступі, станом на 15 листопада 2024 року загальна вартість проєкту становила близько 336 мільйонів гривень, з яких на той момент уже було виконано робіт на суму понад 214 мільйонів.