В Україні запрацював новий орган — Координаційний центр з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і міст. Його перше засідання днями відбулося за участю представників Кабміну та очільників областей. Утім, старт роботи нової структури викликав діаметрально протилежні реакції: від оптимістичних звітів про побудову енергетичної автономності до відвертого сарказму щодо кадрових призначень та бюрократії.
Офіційний оптимізм: автономія, гроші та підготовка до 2026 року
Для представників місцевої влади, призначених президентом Зеленським, створення Коордцентру та затвердження відповідних планів — це чітка дорожня карта виживання регіонів у найближчі роки. За підсумками першого засідання під головуванням віцепрем’єрки Юлії Свириденко очільниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна поділилася вкрай позитивною оцінкою.
За словами посадовиці, влада переходить до конкретних кроків. На порядку денному: фінансування, забезпечення областей критично важливим обладнанням, посилення захисту залізниці та, що важливо, спрощення бюрократичних процедур для встановлення об’єктів генерації. Заболотна наголосила, що комплексний план стійкості Вінниччини вже пройшов затвердження РНБО під головуванням президента України.
При цьому очільниця Вінницької ОВА також зазначила, що влада вже зараз дивиться у майбутнє, орієнтуючись на осінньо-зимовий сезон 2026–2027 років. Стратегія влади спирається на чотири стовпи: захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, впровадження альтернативних джерел живлення та децентралізація теплової генерації.
«Працюємо над тим, щоб громади Вінниччини були максимально автономними та стійкими, а люди отримували необхідні послуги за будь-яких умов», — резюмувала очільниця Наталя Заболотна, додавши, що фінансуватимуть ці заходи з державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок міжнародних донорів.
Депутатський скепсис: ті самі безвідповідальні та «кольорові презентації»
Зовсім іншу картину малюють у Верховній Раді опозиційні нардепи. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк відреагував на запуск Коордцентру порцією жорсткої критики та іронії, вказавши на сумнівні кадрові рішення та плодження однакових бюрократичних структур.
У центрі уваги депутата опинився віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба. Саме його на засіданні призначили головним відповідальним за захист інфраструктури, розвиток генерації та безперебійне постачання тепла і води.
Железняк нагадав, що Кулеба вже є очільником цілої низки схожих органів, а саме координаційного штабу для захисту енергетики, координаційного штабу підготовки до опалювального сезону 2025/2026 та координаційного центру з питань управління регіонами, де ведуться бойові дії та окуповані території.
Депутат саркастично натякнув, що ефективність урядовця на цих посадах під час підготовки до зимового сезону, який Україна пережила з надвисокою напругою, залишає бажати кращого, тому довіряти йому наступний рік — рішення сумнівне.
«Тобто людину, яка так «класно» підготувала країну до цього опалювального сезону, призначили відповідати за підготовку до наступного… Навіть не знаю, що тут може піти не так. Стратегія точно приречена на успіх», — іронізує Железняк. Він також додав, що єдине, чого зараз «не вистачає» новоствореному органу для повної картини, — це «кольорової презентації на тему».
Створення Координаційного центру оголило традиційну для української політики проблему: прірву між написанням стратегічних планів та довірою до їхніх виконавців.
Поки на регіональному рівні сподіваються на отримання фінансування та реальне спрощення процедур для побудови малих електростанцій, у парламенті вказують, що перестановка чиновників між різними «координаційними штабами» не додасть системі ні гігаватів, ні стійкості.
Який із цих двох поглядів виявиться ближчим до реальності — покаже наступна зима. До якої, звісно, ще треба дожити, а потім її пережити.
