ВІННИЧАНИ НЕ ЗАБУВАЮТЬ ПРО ПОДВИГ ЗОЇ ТКАЧЕНКО

Вічна пам'ять

17 січня 1977 року тролейбус № 107, яким управляла Зоя Ткаченко, виконував рейс від ДПЗ-18 до інструментального заводу. Під час перетину перехрестя вулиць Островського і Привокзальної, а потім рухаючись під залізничним мостом, через ожеледицю тролейбус занесло на зустрічну вантажівку і передньою частиною він вдарився в бензобак. Вихлюпнулося пальне, і внаслідок цього обидва транспортні засоби загорілися. У тролейбус палаюча рідина потрапила через розбите лобове скло. Кабіну водія  охопило полум’я за лічені секунди. Зоя Ткаченко встигла тумблером відчинити задні та середні двері й прокричати пасажирам, аби ті швидше виходили. До кнопки передніх дверей на жаль вона не дотягнулася. Жоден з пасажирів не постраждав, а Зоя Ткаченко згоріла живцем.  Аварія сталася о 15:10, недалеко до завершення робочої зміни.

На момент аварії їй було 33 роки, залишилися чоловік, 13-річний син Віталій та 4-річна донька Ганна.

У 1988 року тролейбусну зупинку «Насіннєвий завод» у Вінниці перейменували на «Імені Зої Ткаченко». Також, Посмертно вона була нагороджена відзнакою Вінницького міського голови “За честь і мужність”.

____________________________________________

Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *