На тлі гучних заяв вінницьких правоохоронців про викриття волонтерів, які за словами поліції наживаються на продажі автомобілів для Збройних Сил України, з тіні виходять зовсім інші, не менш масштабні схеми. Однак, на відміну від справ «недоброчесних» волонтерів, ці оборудки чомусь не стають предметом кримінальних розслідувань, а обмежуються адміністративними протоколами та розглядаються тихо в судових залах.
Яскравим прикладом «подвійної реальності» став нещодавній випадок із вінничанином Євгенієм Матвєєвим. 10 вересня 2025 року Вінницький міський суд розглянув одразу чотири адміністративні протоколи і визнав його винним у порушенні ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України — переміщенні товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю.
7 липня 2022 року через пункт пропуску «Грушів–Будомєж» митного поста «Яворів» Львівської митниці Євгеній Матвєєв ввіз на митну територію України автомобіль марки SsangYong, модель Rexton. 27 вересня 2022 року через той самий пункт він ввіз транспортний засіб марки Renault, модель Trafic, 2 вересня 2022 року — Land Rover, модель Freelander TD4, а 5 березня 2023 року — автомобіль марки Fiat, модель Ducato.
Схема, за якою діяв Матвєєв, була простою, але нахабною: він масово завозив автомобілі з-за кордону, оформлюючи їх як гуманітарну допомогу для київського благодійного фонду «Підтримка батальйонів України». Проте під час перевірки з’ясувалося, що сам фонд про такого «благодійника» навіть не чув і жодних документів на ввезення автомобілів не надавав.
Отже, Матвєва звинувачували у переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання митному органу підроблених документів або документів, отриманих незаконним шляхом, що містили неправдиві відомості щодо отримувача.
Результатом перевірок, а згодом і судового розгляду стали конфіскація чотирьох автомобілів – Land Rover Freelander, Renault Trafic, SsangYong Rexton та Fiat Ducato – і штраф у розмірі понад 530 тисяч гривень. Сам Матвєєв на засідання суду не з’явився.
Ця історія, хоч і завершилася, на перший погляд, справедливим покаранням, виявляє значно глибшу проблему. Постанова Кабінету міністрів №174, яка мала на меті спростити ввезення гуманітарної допомоги, перетворилася на «золоту жилу» для ділків. І поки у одніх волонтерів правоохоронці пильно перевіряють кожну гривню, інші, як-от Матвєєв, без зайвого розголосу ввозять, можливо, десятки, а то й сотні автівок, які згодом осідають у приватних гаражах, а не на передовій.
Контраст стає ще більш промовистим, якщо пригадати синхронні повідомлення поліції та прокуратури про гучні затримання у Вінниці. У серпні 2025 року правоохоронці прозвітували про викриття та затримання керівниці благодійного фонду та її спільника, які, за версією слідства, продали шість позашляховиків і мікроавтобус, призначені для ЗСУ, на суму 28 тисяч доларів. Хоча назву організації офіційно не оприлюднили, відомо, що йшлося про вінницьку благодійну структуру «Родина турбота».
У листопаді 2022 року повідомлялося про викриття ще однієї схеми, організованої двома братами, які збули «гуманітарні» автомобілі на суму 1,5 мільйона гривень. А вже у грудні 2023 року підозру отримав член благодійної організації, який за інформацією прокуратури намагався реалізувати 12 автівок, завезених для потреб армії.
і справи широко висвітлювалися у ЗМІ, створюючи образ тотальної корумпованості волонтерського руху. Однак на тлі справи Матвєєва, де йдеться про «тихе», але системне ввезення автомобілів під прикриттям зовсім неіснуючої гуманітарної допомоги, виникає логічне запитання: чому в одних випадках ми бачимо кримінальні провадження з арештами та гучними заявами, а в інших – лише адміністративні протоколи, які розглядаються без присутності порушника?
Статистика Вінницької митниці, хоч і не найсвіжіша, підтверджує цю тенденцію. Більшість протоколів про порушення митних правил складається за адміністративними статтями, зокрема за перевищення терміну тимчасового ввезення транспортних засобів. Це свідчить про те, що величезна кількість автомобілів, які в’їжджають в Україну, так чи інакше «випадають» з-під жорсткого контролю, а їхні власники відбуваються лише штрафами.
Тож поки увага суспільства прикута до поодиноких випадків недоброчесності серед волонтерів, системна контрабанда автомобілів, схоже, залишається поза фокусом кримінальних розслідувань. Справа Євгенія Матвєєва – це лише верхівка айсберга, яка оголює вибірковість правосуддя та наявність «дірок» у законодавстві, якими успішно користуються ті, хто прагне нажитися на війні. Питання про те, скільки ще таких «матвєєвих» безперешкодно продовжують свою діяльність, залишається відкритим.
Посилання на судові постанови про притягнення Євгенія Матвєєва до відповідальності за переміщення товарів через кордон з приховуванням від митного контролю:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/130116845
https://reyestr.court.gov.ua/Review/130116846
1 thought on “Гучні справи проти волонтерів на тлі «тихої» автомобільної контрабанди: подвійні стандарти по-вінницькі?”