Поки українські захисники кров’ю і потом виборюють кожен метр нашої землі, тилові мандатоносці продовжують відточувати майстерність дешевого піару. Абсолютним чемпіоном у дисципліні «привласнити чуже і видати за своє» на Вінниччині стала політико-гуманітарна «шарашка» під довгою назвою «Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб», очолювана екс-прем’єром Володимиром Гройсманом.
З початком повномасштабного вторгнення діячі цього так званого «штабу» винайшли ідеальну формулу політичного паразитування. Схема до болю цинічна: закупівля обладнання, дронів та автомобілів для потреб Сил оборони здійснюється переважно за кошти бюджету Вінницької міської ради — тобто за гроші платників податків. Але на етапі передачі техніки військовим звідкись з’являються люди з символікою «гуманітарного штабу», яка, за дивним збігом обставин, практично ідентична до емблеми партії «Українська стратегія Гройсмана».
Далі вмикається пул підконтрольних місцевих інформресурсів, які з кожної праски сурмлять про «небачену щедрість команди Гройсмана», скромно замовчуючи, що банкет оплатили звичайні вінничани зі своїх податків.
Але в гонитві за кількістю піар-публікацій піарники Гройсмана почали втрачати зв’язок із реальністю. Дійшло до відвертого абсурду та містики.
Чудеса левітації від голови облради
11 березня 2026 року на офіційному сайті Вінницької обласної ради з’являється пафосний пресреліз. Цитуємо:
«Голова обласної Ради В’ячеслав Соколовий, Вінницький міський голова Сергій Моргунов… зустрілися з представниками чотирьох військових частин. Їм передали 12 пікапів та безпілотники різного типу. Голова обласної Ради В’ячеслав Соколовий зауважив, що команда Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу під керівництвом Володимира Гройсмана системно реагує на запити військових…
«Техніка, яку передаємо цього разу, буде використовуватися для захисту неба над Вінниччиною…», — сказав В’ячеслав Соколовий.
Здавалося б, стандартна ода своєму партійному патрону. Але є один нюанс. Слідкуйте за руками.
Того ж самого дня, 11 березня 2026 року, цей самий голова Вінницької облради В’ячеслав Соколовий на своїй офіційній сторінці у соцмережах публікує зовсім інший звіт: «Продовжується робота нашої делегації в Німеччині. Зустрілися з президентом Ландтагу землі Рейнланд-Пфальц паном Герінгом. Представив колегам Вінницьку область та наші громади…».
Виникає логічне запитання: як пан Соколовий зміг одночасно тиснути руку німецькому пану Герінгу в Рейнланд-Пфальці та з розумним виглядом передавати ключі від Toyota Hilux вінницьким зенітникам?
Він винайшов телепортацію? Чи, можливо, за кошти бюджету навчився клонувати себе, щоб встигати і у закордонні відрядження їздити, і піарити Гройсмана перед об’єктивами камер в Україні?
Відповідь набагато прозаїчніша: пресслужба настільки звикла штампувати пресрелізи про «здобутки штабу», що навіть забула перевірити, в якій країні зараз перебуває їхній шеф. Фотографії зроблені або заздалегідь, або цитати вигадані «на колінці» прессекретарем. Головне ж — не забути згадати прізвище «Гройсман».
«Міжрегінальний» рівень грамотності
Поспіх і недбалість, з якими ліпиться цей інформаційний фальсифікат, призводять і до комічних ляпів. У тому ж таки пресрелізі від 11 березня на офіційному сайті облради (офіційного державного органу!) піарники примудрилися написати назву своєї священної корови з помилкою.
Замість «Міжрегіональний» у тексті красується: «Міжрегінальний координаційний гуманітарний штаб».
Який штаб? Кого він координує? Регіну? Чи це натяк на якісь інші фізіологічні або географічні особливості цієї організації?
Цей ганебний ляп на офіційному ресурсі обласної влади — найкраща ілюстрація рівня компетентності людей, які взялися «координувати» гуманітарку. Це дійсно не штаб, а класична «шарашка», де піарники не здатні навіть без помилок написати назву власної контори, зате чудово вміють ліпити партійні логотипи на куплені за бюджетні гроші дрони.
Замість епілогу
Військові, які отримують ці машини та безпілотники (закуплені за податки вінничан), дійсно роблять вагомий внесок в ураження ворога. А от єдиний внесок «Міжрегінального» штабу Гройсмана та його «телепортованих» з Німеччини спікерів — це ураження здорового глузду та паразитування на крові й бюджетних коштах під час найстрашнішої війни.
Допомога армії — це обов’язок тилу, а не майданчик для прихованої партійної агітації та дешевих фотосесій чиновників-фантомів.
