За даними аналітичної платформи «Опендатабот», в Україні під час повномасштабної війни сформувалася доволі показова судова практика: кожен другий штраф, накладений на бізнес за непрацевлаштування людей з інвалідністю, скасовується в судах.
Від початку 2022 року українські суди розглянули майже 2 тисячі таких справ. Результати майже рівномірні: у 995 випадках компанії зобов’язали сплатити штрафи, тоді як у 997 — позови контролюючих органів були відхилені.
За даними «Опендатабот», у регіональному розрізі Вінниччина також присутня в цій статистиці. В області зафіксовано 61 судове рішення у справах щодо оскарження штрафів для роботодавців за невиконання вимог законодавства про працевлаштування людей з інвалідністю. Це значно менше, ніж у Харківській області, яка є лідером із 560 такими рішеннями.
Водночас ці показники свідчать, що й на Вінниччині бізнес нерідко оскаржує подібні штрафи в судах і відстоює свою позицію. Загалом по Україні суди вже стягнули з компаній понад 109,5 мільйона гривень штрафів. Водночас сума, яку бізнесу вдалося успішно оскаржити, суттєво більша — близько 286,5 мільйона гривень.
Судова практика показує і типові причини, через які підприємства виграють справи. Майже половина відмов у стягненні штрафів (48,3%) пов’язана з тим, що роботодавці фактично виконали вимоги закону: створювали робочі місця, подавали інформацію до служби зайнятості та вживали необхідних заходів для пошуку працівників. Суди у таких випадках виходять із позиції, що якщо роботодавець реально шукав кандидатів, але їх не було, то карати його недоцільно.
Ще у 28,7% випадків з’ясувалося, що люди з інвалідністю вже були працевлаштовані, а претензії виникали через технічні помилки або неточності у звітності.
Фінансові ризики у таких справах є значними. У середньому штраф за одне нестворене робоче місце становить близько 317 тисяч гривень. Серед резонансних кейсів — штраф для компанії «Украерорух» у розмірі 5,49 мільйона гривень. Водночас «Енергоатому» вдалося відстояти в суді 213 мільйонів гривень, довівши, що підприємство вживало всіх необхідних заходів для працевлаштування, а Фонд соціального захисту не надав достатніх доказів порушень.
Варто враховувати, що з 2026 року підхід до регулювання у цій сфері зміниться. Замість штрафів запроваджується спеціальний внесок на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю. Норматив розраховуватиметься щоквартально. Для невеликих підприємств (8–25 працівників) обов’язковою залишається вимога щодо працевлаштування щонайменше однієї людини з інвалідністю, для більших компаній — 4% від штату. Для медичних і реабілітаційних закладів встановлено рівень у 2%.
Нові правила покликані зробити систему більш прозорою, однак практика попередніх років і надалі залишається орієнтиром для бізнесу та судів у спорах щодо працевлаштування людей з інвалідністю.
