Україна, виснажена війною, потребує кожної гривні для оборони та відбудови. Західні партнери надають нам значну фінансову допомогу, але чи завжди ці кошти використовуються ефективно та прозоро? Скандал навколо будівництва нового ЦНАПу у селищі Стрижавка під Вінницею вкотре викликає питання щодо принципів розподілу західної допомоги та бюджетних коштів та пріоритетів місцевої влади.
200 МІЛЬЙОНІВ НА ЦНАП У СЕЛІ
Ще декілька місяців тому київська громадська спілка «Центр фінансових розслідувань» звернула увагу на специфічне розуміння українськими можновладцями процесу відновлення України за гроші західних партнерів.
«Складається стійке враження, що у нас із владами всіх рівні трохи різне поняття про «відновлення України», – емоційно наголошували у «Центрі фінансових розслідувань».
І навели приклади державних замовлень у рамках здійснення «Програми з відновлення України».
- «160 мільйонів на будинок у Запоріжжі після прильоту – це про людей і відбудову;
- 58 мільйонів на відбудову ліцею в Мотижині (де живого місця після орків не лишилось) – це про людей і відбудову;
- 19 мільйонів на побудову приватних житлових будинків у Чорнобаївці – це про людей і відбудову;
- А 200 мільйонів на ЦНАП у селищі в передмісті Вінниці, це про що?», – задавалися нериторичним питанням речники «Центру фінансових розслідувань».
Втім, 11 березня 2024 р. Стрижавська селищна рада на майданчику держзакупівель Prozorro замовила підряд на нове будівництво адміністративної будівлі для розміщення центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) та багатофункціональних громадських приміщень освітнього та творчого призначення очікуваною вартістю майже у 198, 8 млн. грн.
В той же час, будівництво ЦНАПу запланували здійснити за рахунок субвенції з державного бюджету у сумі 165,6 млн. грн. у рамках реалізації «Програми з відновлення України», а у місцевому бюджеті треба відшукати 33,1 млн. грн.
ПІДОЗРІЛІ КОШТОРИСИ ТА «КИШЕНЬКОВИЙ» ПІДРЯДНИК
На перший погляд, створення сучасного ЦНАПу може здатися хорошою ідеєю. Проте варто врахувати, що мова йде про невелике селище з населенням трохи більше 13 тисяч осіб. Більше того, весь бюджет Стрижавської громади на 2024 рік складає трохи більше 193 мільйонів гривень, тобто менше, ніж вартість одного ЦНАПу!
Треба нагадати, що Стрижавська селищна рада – це фактично партія «Українська стратегія Гройсмана». Голова ради Михайло Демченко, секретар ради Валентина Медведська – висуванці «стратегів». А в цілому із 26 депутатських мандатів у Стрижавці партія Гройсмана контролює 17.
29 вересня 2023 року проектно-кошторисну документацію будівництва нового ЦНАПу затвердили на сесії селищної ради Стрижавки.
Після чого селищна рада уклала угоду з таким собі ТОВ «Марк Строй» на будівництво нового ЦНАПу.
Розслідування видання «Наші гроші» виявило низку підозрілих моментів у цьому проєкті:
- Завищені ціни на будматеріали: Арматура, цегла, кабелі та інші матеріали закуповуються за цінами, що значно перевищують ринкові. На деяких позиціях переплата сягає 100%.
- Розмиті параметри в кошторисі: Багато позицій не містять чіткої специфікації, що унеможливлює об’єктивну оцінку їх вартості. Це стосується, зокрема, вікон, дверей та інших елементів, які можуть бути закуплені за завищеними цінами.
- Сумнівна репутація підрядника: ТОВ «Марк Строй» – компанія з Полтавщини, яка вже фігурувала у кримінальних справах, пов’язаних з корупцією у будівельній сфері.
Переплата на будівельних матеріалах: приклади завищених цін:
- Арматурна сталь. Найбільша частина витрат у проекті будівництва нового ЦНАПу у Стрижавці припадає на гарячекатану арматуру. Відповідно до кошторису, вона оцінюється у 50 456 грн. за тонну, тоді як ринкова ціна на цей матеріал коливається у межах 32 150 грн. за тону. Таким чином, переплата за арматуру може скласти понад 3,5 млн. грн.
- Цегла марки М75. Кошторисна ціна на тисячу штук становить 11 270 грн., хоча ринкова вартість подібного матеріалу – близько 6 970 грн. Це ще одне явне завищення, що призводить до значних додаткових витрат.
- Кабелі. Силовий кабель з мідними жилами оцінений по 65,84 грн. за метр, хоча на ринку його можна придбати майже вдвічі дешевше — за 28,65 грн. за метр.
- Бетонні суміші. Бетон В25 [М350] у кошторисі зазначений по 4 242 грн. за кубометр, тоді як роздрібна ціна від виробника «Ковальська» становить 3 900 грн. за кубометр. Пісок закладений по 548 грн. за кубометр, хоча середня ринкова ціна на нього — близько 345 грн. за кубометр.
Загалом, лише на кількох ключових позиціях витрати можуть бути завищеними на понад 5 млн. грн. Це приблизна вартість 35 ударних дронів «Мавік», що активно використовуються на фронті.
Окремої уваги заслуговують і додаткові витрати:
- Скляна перегородка для прорізу 3000х32000 мм коштуватиме громаді 740 538 грн.
- Комп’ютери, електрична сценічна куліса та дорогі акустичні системи американської фірми Bose — 2,22 млн. грн.
НЕЗАКОННИЙ ТЕНДЕР ТА РІШЕННЯ СУДУ
ТОВ «Марк Строй» отримало контракт без конкуренції, оскільки було єдиним учасником тендеру. Аудитори Державної аудиторської служби (ДАСУ) після перевірки угоди виявили порушення та надали рекомендації щодо її відхилення. Вони зазначили, що пропозиція фірми-переможця не містить посилань на аналогічні виконані договори у системі Prozorro, а також до кошторису було включено кошти на покриття ризиків, що є незаконним.
Стрижавська селищна рада, однак, подала позов до суду, щоб захистити свого підрядника. 27 серпня Вінницький окружний адміністративний суд виніс рішення на користь Стрижавської громади, визнавши дії ДАСУ протиправними та скасувавши висновки аудиторів.
СКАНДАЛЬНІ ПІДРЯДИ ТОВ «МАРК СТРОЙ»
ТОВ «Марк Строй» — компанія зі статутним капіталом у 150 грн., яка вже отримала підряди через систему Prozorro на загальну суму понад 1,66 млрд. грн. Більшість замовлень надійшло від Полтавської області. Цікаво, що компанія фігурувала у кримінальних провадженнях, пов’язаних із завищенням вартості будівельних робіт та недотриманням стандартів у виконанні державних контрактів.
Зокрема, під час виконання робіт у лікарні ім. Скліфосовського у Полтаві було виявлено факти внесення недостовірних даних щодо обсягів та вартості виконаних робіт, що призвело до багатомільйонних збитків для бюджету. Фірма фігурувала у кримінальному провадженні про завищення цін на виконання підрядів Полтавської ОДА на загальну суму 436 млн. грн. у 2018-2019 роках. Остання ухвала у справі датована квітнем 2023 року і стосується проведення експертизи. Підозри у справі не оголошувалися.
ЩЕ СЕМЕРО З ЛОЖКАМИ
Документацію для будівництва ЦНАПу розробляло ПП «Укрбудпроектреставрація», співвласником якого є Олег Мазур. Проект пройшов первинну експертизу та отримав позитивний експертний висновок від ТОВ «Інженерно-будівельне бюро». Ця компанія належить Світлані Аксельрод, доньці колишнього заступника голови Вінницької ОДА, почесного вінничанина Романа Аксельрода.
Серед додаткових витрат на нове будівництво ЦНАПу:
- Проект і коригування вартували 603 тис. грн.,
- послуги інженера-консультанта, які виконає ФОП Белень, коштують 3,64 млн, грн;
- технагляд буде здійснювати «Стратегія регіонального розвитку» за 2,24 млн. грн., авторський нагляд за 615 тис. грн. здійснить приватне підприємство «Укрбудпроектреставрація».
ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ
Будівництво ЦНАПу у Стрижавці стало прикладом численних порушень та непрозорості, які привернули увагу аудиторів і громадськості. Але завищені ціни, відсутність конкуренції та скандальні підряди чомусь не привернули увагу правоохоронців. Цікаво, чому?