На початку вересня через Вінниччину знову пройде багатотисячний потік іноземних паломників, які прямують до Умані на святкування Рош га-Шана — юдейського Нового року. Цьогоріч свято припадає на 11–13 вересня, а масовий приїзд хасидів очікують уже з 6 вересня. За попередніми оцінками, лише з Ізраїлю до України можуть прибути понад 30 тисяч людей. Крім того, паломники приїжджатимуть з інших країн.
Для Вінниччини це означає не масове паломництво як таке, а великий транзитний потік. Значна частина хасидів потраплятиме в Україну через Молдову та Румунію, після чого перетинатиме український кордон через пункти пропуску в межах Могилів-Подільського району. Інша частина їхатиме залізницею через Польщу. Далі паломники прямуватимуть до Умані, де розташована могила цадика Нахмана — засновника брацлавського хасидизму. Саме біля його могили послідовники традиційно зустрічають Рош га-Шана.
Саме через масштаб цього потоку область заздалегідь готується до посиленого режиму безпеки. У Вінниці представники обласної військової адміністрації, поліції, прикордонної служби, єврейської громади та організацій, які супроводжують паломників, уже провели координаційну нараду. Йдеться про контроль руху на дорогах, роботу на кордоні, громадський порядок, безпеку дорожнього руху та дотримання воєнних обмежень. Окремо наголошено на комендантській годині та недопущенні перевезення заборонених предметів і речовин.
Про це повідомили в Управлінні у справах національностей та релігій Вінницької ОВА.
Причини посилених заходів очевидні: кілька десятків тисяч іноземців одночасно перебуватимуть у країні, яка чотири з половиною роки поспіль веде повномасштабну війну. Велике скупчення людей саме по собі створює додаткові ризики під час ракетних і дронових атак, а Умань, де концентруються паломники, стає потенційно вразливим місцем. Українська влада також неодноразово попереджала про ризик російських провокацій, зокрема спрямованих на дестабілізацію міжнаціональних відносин. У попередні роки через це в Умані запроваджували особливий режим в’їзду та виїзду, обмежували доступ до району паломництва і посилювали роботу правоохоронців.
Тут виникає цілком логічне запитання: якщо в Україні діє воєнний стан, а масові заходи заборонені, чому тоді до країни взагалі пускають десятки тисяч паломників?
Відповідь у тому, що іноземцям не заборонений сам по собі в’їзд до України лише через те, що вони є паломниками. Прикордонники перевіряють документи та законність підстав для в’їзду, а окремим особам можуть відмовити у перетині кордону, якщо для цього є передбачені законом підстави. Під час паломництва влада не скасовує воєнний стан і не робить для хасидів загального винятку з вимог безпеки. Навпаки — організатори та самі паломники мають дотримуватися встановлених обмежень. У 2025 році ДПСУ повідомляла, що серед понад 35 тисяч паломників були й ті, кому відмовили у в’їзді через проблеми з документами або попередні порушення українського законодавства.
Водночас важливо розрізняти в’їзд іноземців, релігійне паломництво і дозвіл на проведення масового заходу. Закон про правовий режим воєнного стану дозволяє військовому командуванню та військовим адміністраціям у встановленому порядку забороняти проведення мирних зборів, походів, демонстрацій та інших масових заходів. Тобто, приїзд людини в Україну не означає автоматичного дозволу на будь-яке масове зібрання.
Саме тому українська влада протягом останніх років неодноразово наголошувала: паломники можуть приїхати на свій ризик, але повинні виконувати всі встановлені обмеження. Міністерство закордонних справ прямо попереджало, що Україна не може гарантувати іноземцям повноцінну безпеку, а воєнний стан передбачає обмеження пересування, комендантську годину, посилене патрулювання та заборону масових заходів і зібрань.
Фактично держава опиняється у непростій ситуації. З одного боку, вона не може гарантувати безпеку десяткам тисяч людей, які добровільно приїжджають у країну, що перебуває у стані війни. З іншого — Україна не має загальної заборони на в’їзд іноземців за релігійною ознакою і не може просто перекрити кордон для всіх охочих відвідати Умань без відповідного правового рішення. Тому замість повної заборони влада робить ставку на контроль, обмеження і максимальне розосередження ризиків.
Для Вінниччини це означає кілька днів підвищеної уваги до доріг і прикордонних районів. Паломники не залишатимуться тут на святкування — область для значної частини з них стане транзитним коридором до Умані. Але саме через цей коридор пройдуть тисячі людей, тому поліція, прикордонники, військова адміністрація та інші служби мають забезпечити, щоб їхнє пересування було організованим і контрольованим. На координаційній нараді в області саме це визначили головним завданням на період паломництва.
