У соцмережах вибухнула дискусія після того, як ресторація «Кінь у протигазі» повідомила про візит до Вінниці голлівудської акторки Анджеліни Джолі. Згодом це повідомлення перепостив начальник відділу розвитку туризму та цифровізації Державного агентства розвитку туризму України Олександр Вешелені, додавши коментар: «Це справді вона. АНДЖЕЛІНА ДЖОЛІ».
Від ресторану до державного чиновника
Першими про візит зіркової акторки написали на сторінці вінницького закладу «Кінь у протигазі». У дописі, розміщеному 7 листопада о 23:34 з фото, зазначалося, що Джолі відвідала паб під час короткої зупинки у Вінниці дорогою до південних регіонів України, але візит просили тримати в таємниці, поки не покине межі України.
У коментарях адміністратори ресторації запевняли, що знімок справжній, а гладкість обличчя акторки — «результат портретної зйомки на телефон і стиснення при пересиланні». Вони наголосили, що на фото — реальні люди, і автор допису бачив одну з осіб «наживо в закладі».
Незважаючи на нічну публікацію, менш ніж через півгодини, тобто вже 8 листопада о 00:01, її перепостив Олександр Вешелені, додавши власний коментар. Це не лише підігріло інтерес, але й викликало хвилю скепсису.
«Фото з фільтром» чи піар для Вінниці?
Під постами ресторації та Вешелені розгорнулася жвава дискусія. Частина коментаторів раділа можливому візиту:
«Класно! Це реклама Вінниці на світовому рівні», — зазначила депутатка Вінницької міської ради від партії «Українська стратегія Гройсмана» Світлана Ярова, яка згідно з офіційною версією у цей час поверталася з Барселони, де разом із мером Вінниці Сергієм Моргуновим перебувала на Всесвітньому конгресі Smart City Expo.
Інші ж одразу висловили сумнів:
«Штучний інтелект», — коротко відповіла Ірина Шкорбатюк.
«Фотошоп і реклама пабу», — припустив Назар Том.
Користувачі соцмереж пропонували адміністраторам ресторації «Кінь у протигазі» оприлюднити записи з відеокамер, щоб підтвердити факт візиту Джолі. На це вони отримали таку відповідь: «відео з камер оприлюднювати це не повага до наших гостей», «виставили лише те фото яке Анджеліна погодила особисто».
Сумніви підігрівав і репутаційний чинник. У серпні 2025 року Вешелені, який очолював департамент маркетингу та туризму Вінницької міської ради, пересів у крісло начальника відділу розвитку туризму та цифровізації Державного агентства розвитку туризму України. У самому відомстві це назвали «кадровим підсиленням», незважаючи на те, що на попередньому місці роботи чиновник став фігурантом реєстру корупціонерів.
«Коли це пише Вешелені — важко повірити. Він і минулого року “ловив” туристів із Голлівуду», — прокоментував один із користувачів у вінницьких групах у соцмережах.
Під постом Вешелені з’явилися також стримані зауваження, що публікувати фото було б недоцільно, доки акторка не покине Україну. «Ви правильно підмітили, що пост не можна було ставити, доки вона не покине країну», — зазначила користувачка Олена Легун.
«Березино» і хвиля діпфейків
Згодом у Facebook почали з’являтися очевидні діпфейкові повідомлення, які нібито підтверджували подальший «тур Джолі» по Вінницькій області. Зокрема, база відпочинку «Березино» опублікувала пост зі словами: «Анджеліна зізналася, що мріяла приїхати сюди давно» та колажем, де акторка нібито позує на тлі вінницького озера. Користувачі швидко розпізнали підробку — на зображенні було помітне «залипання» обличчя та неприродні пропорції рук, типові для генерації штучним інтелектом.
Подібні колажі поширювалися і в місцевих пабліках, часто з жартівливими підписами на кшталт «Сьогодні — Березино, завтра — Літин».
Сумніви й сигнали тривоги
Таким чином, інформаційна історія перетворилася на місцевий соціальний феномен: публікації з Facebook-сторінок, репости чиновників і користувацькі коментарі створили ефект «народного репортажу», який так і не отримав документального підтвердження.
Ситуація з «візитом Джолі» стала показовою для українських соцмереж: один емоційний пост, підтриманий посадовцем, може викликати хвилю віри, сумнівів і навіть діпфейкових наслідувань.
На думку медіаекспертів, саме візуальна достовірність і репутаційний контекст джерела визначають сьогодні, чи сприйме суспільство подію як факт, чи як фейк.
