Днями пресслужба Вінницького міського суду звітувала про винесений вирок у справі, про яку вже давно забули, хоча десять років тому вона сколихнула не лише Вінницю, а й усю область. Йдеться про жорстоке вбивство, розбій і викрадення автомобіля.
До довічного позбавлення волі з конфіскацією майна засуджено 45-річного Леоніда Коценка. Його співучасник, 38-річний Ігор Швець, отримав 12 років ув’язнення. Утім, ні імен засуджених, ні імені жертви, як зазвичай, у повідомленні суду не згадано. До такого формату релізів уже всі звикли. Але цього разу в ньому не вказано навіть жодної дати — ані коли було скоєно злочин, ані коли розпочався судовий розгляд.
І це навряд чи випадково. Адже в такому разі довелося б згадати, що злочин стався ще в листопаді 2015 року, що справа роками «гуляла» між судами, що вирок уже виносили раніше. А також пояснити, куди зник третій обвинувачений.
Забутий злочин
Жертвою злочину став 27-річний Роман Данилюк — автомийник і таксист родом з Хмельницького. Молодий чоловік орендував житло на Вишеньці у Вінниці, підробляв приватним перевізником, планував власну справу. 17 листопада 2015 року він зник безвісти: не відповідав на дзвінки, не з’явився на роботі. Востаннє його бачили за кермом власного автомобіля — сірого «ЗАЗ Sens».
Через кілька днів поліція виявила його тіло у лісосмузі біля села Агрономічне, присипане листям і ґрунтом. Згодом стало відомо: його задушили у власній квартирі, щоб приховати пограбування. А автомобіль викрадачі загнали на хімчистку у Хмельницькому — саме там працівники і помітили кров, повідомили про це правоохоронцям, що й вивело слідство на слід убивць.
Як вбивали
У зухвалому злочині брали участь троє чоловіків. Один із них — на той час 22-річний Ігор Швець, сусід Данилюка по орендованій квартирі. Саме він став посередником, навівши на жертву двох раніше судимих злочинців — на той час 28-річного Олександра Чепорнюка та 35-річного Леоніда Коценка.
У ніч з 17 на 18 листопада 2015 року спільники реалізували злочинний план. Коценко і Чепорнюк увірвалися до квартири Романа, представившись працівниками поліції, що «борються з наркотиками». Надягли кайданки на хлопця, почали бити та вимагати банківську картку з пін-кодом. Один із них знайшов картку та 1000 гривень у кишені куртки, але грошей хотілося більше.
Поки Чепорнюк і Швець поїхали до банкоматів (де зняли ще 9700 гривень), Коценко залишився з Романом. Коли гроші були отримані, він використав куртку Данилюка як зашморг і задушив його, щоби уникнути викриття. Потім тіло винесли до машини, вивезли в лісосмугу і прикопали. Наступного вечора повернулись — і перепоховали на полі, поблизу села.
Тривалий шлях до вироку
Перший вирок у справі Вінницьким міським судом було ухвалено ще у червні 2017 року:
- Коценка засудили до довічного ув’язнення,
- Чепорнюка — до 12 років,
- Швеця — до 9 років тюрми.
Однак Апеляційний суд скасував вирок у 2018 році і відправив справу на новий розгляд. Відтоді процес тягнувся понад шість років. Частково — через апеляційні колізії, частково — через призов Чепорнюка до війська (він був мобілізований, тому у травні 2023 року матеріали щодо нього виділили в окреме провадження і «поставили на паузу»).
Хто вони — засуджені
Леонід Коценко — багаторазово судимий. В тому числі у 2013 році його засудили до 8 років тюрми за розбій. А до того він мав вироки за хуліганство, грабіж, участь у збройному нападі на магазин, зберігання наркотиків. Неодноразове тюремне минуле не завадило йому знову стати вбивцею.
Олександр Чепорнюк, якого будуть судити окремо, якщо поверниться з війни, також мав судимість. У 2013 році був засуджений за грабіж, розбій та участь у «наркоманських» оборудках. Проходив як подільник по одній кримінальній справі з Коценком.
Ігор Швець — єдиний без попередніх судимостей. Але він погодився допомогти у приховуванні тіла, тому отримав 9 років тюрми.
Крапка через 10 років?
30 червня 2025 року, майже через десять років після вбивства, Вінницький міський суд нарешті спромігся поставити хоч якусь крапку у цій колись гучній справі:
- Леонід Коценко — отримав довічне ув’язнення з конфіскацією всього майна;
- Ігор Швець — отримав 12 років тюрми з конфіскацією.
Роман Данилюк — звичайний хлопець, який просто працював і не чекав біди. Його життя оцінили в 10700 гривень. І тільки через роки держава спромоглася хоч частково покарати винних. Але чи це остаточна крапка? Можливо ще ні, бо вирок не набрав чинності і, знову ж таки, може бути оскаржений.
