У кінці 2024 року вінничанин Морріс-Всеслав Шостак подав позов до Вінницького міського суду проти російської федерації, вимагаючи 120 мільйонів гривень компенсації за моральні страждання, завдані війною. Суд частково задовольнив позов, ухваливши рішення про стягнення 100 000 гривень, однак ця сума не влаштувала позивача.
Феміда визнала причинно-наслідковий зв’язок між діями рф та завданою моральною шкодою, проте розмір компенсації виявився значно нижчим за заявлений. Це потребує додаткових документальних доказів для обґрунтування суми відшкодування.
Шостак оскаржив рішення у Вінницькому апеляційному суді, наполягаючи на повному відшкодуванні.
У своєму позові Шостак детально описав руйнівний вплив війни на його життя. Він наголошував на постійному стресі та порушеннях сну, викликаних тривогою за власну безпеку та життя близьких. Щоденні повітряні тривоги та необхідність ховатися в укриттях позбавили його спокою й нормального відпочинку. Окрім цього, він зазнав труднощів у спілкуванні з оточенням, що стало наслідком психологічного тиску, спричиненого війною.
Окремо позивач звертав увагу на травматичний досвід, пов’язаний із ракетним ударом по Вінниці 14 липня 2022 року. Проживаючи неподалік від будинку побуту «Ювілейний», він став свідком жахливих наслідків атаки, що забрала життя багатьох людей. Споглядання руйнувань та усвідомлення масштабів трагедії завдали йому глибоких душевних страждань.
Війна також негативно вплинула на його професійну діяльність. Як IT-спеціаліст, Шостак співпрацював із західними компаніями за контрактами, проте постійні обстріли енергетичної інфраструктури та перебої з електропостачанням призвели до розірвання угод, втрати роботи та додаткового стресу, пов’язаного з пошуком нового джерела доходу.
Крім того, Шостак наголошував на пошкодженні власного будинку внаслідок вибуху, а також на неможливості відвідувати Крим і схід України через окупацію та бойові дії.
Втім, Вінницький апеляційний суд 11 лютого 2024 року залишив у силі рішення суду першої інстанції щодо стягнення 100 000 гривень з російської федерації на користь Морріса-Всеслава Шостака, замість 120 мільйонів, які вимагав позивач.
Ретроспективна довідка
Як відомо з відкритих джерел, Морріс-Всеслав Шостак – спеціаліст з тестування програмного забезпечення у структурі «Приватбанку», походить із відомої в минулому вінницької родини. Його батько, Василь Шостак, володів мережею ломбардів «Лувр», «Кардинал» та «Ломбард Шостак і Ко», бізнес яких згодом перейшов до старших синів.
У родині дев’ятеро дітей, більшість із них мають незвичні імена: Радомир-Всеволод, Морріс-Всеслав, Роксолана, Мстислав, Мирослава, Маргарита, Юрій-Януарій, правда є і більш тралиційні – Василь і Роман.
Свого часу родина Шостаків славилась у Вінниці розкішними сімейними балами, коли під музику циганського ансамблю доньки разом із матір’ю вбиралися у вечірні сукні, а сини та батько – у фраки.
Один із братів Морріса-Всеслава, Юрій-Януарій Шостак, десять років тому активно займався політичною діяльністю у Вінниці. У 2014 році він балотувався до Верховної Ради від «ВО Батьківщина» по округу №17 та став відомим завдяки своїм ексцентричним акціям. Зокрема, він організовував «екскурсії» до маєтків місцевих чиновників та брав участь у протестах.
У жовтні 2014 року Шостак разом із соратниками провів гучну акцію протесту проти депутата Верховної Ради від Партії регіонів Віктора Жеребнюка, який повторно балотувався до парламенту. Для перформансу використали труну, похоронний вінок та яйця, що врешті-решт призвело до бійки.
6 грудня 2014 року Юрій-Януарій став одним із активних учасників штурму Вінницької обласної ради, намагаючись завадити політичному реваншу колишніх регіоналів. Тоді депутати, більшість яких представляли Партію регіонів, намагалися зняти з посади голову облради Сергія Свитка, обраного 26 лютого того ж року за підтримки місцевої громади. Однак масові акції протесту завадили їм реалізувати цей задум. Активісти прорвали кордон міліції та увірвалися до приміщення облради, що призвело до сутичок із правоохоронцями.
За підсумками тих подій кримінальні справи порушили саме проти протестувальників. Зокрема, відомого у Вінниці активіста, багаторічного представника Народного руху та активного учасника двох Майданів Михайла Сіранчука звинуватили в організації масових заворушень та насильстві щодо правоохоронців. Справа була закрита лише 28 квітня 2023 року у зв’язку з його смертю.
Після штурму обласної ради міліція затримала відомого вінницького правозахисника Юрія Павленка (Хорта), якого згодом Вінницький міський суд засудив до 4,5 років ув’язнення за розірваний портрет Порошенка та участь у протестних мітингах. Він провів два роки у СІЗО, поки апеляційний суд не скасував вирок, відправивши справу на новий розгляд.
Водночас Юрія-Януарія Шостака натовп літніх жінок буквально відбив у правоохоронців, вигукуючи: «Героя хочуть посадити!». Після цього він зник із міста та виїхав за кордон. Лише 21 жовтня 2019 року його затримали, висунувши обвинувачення в участі у масових заворушеннях (ст. 294 КК України) та нападі на правоохоронців (ст. 345 КК України).
Попри висунуті обвинувачення, вже наступного дня суд змінив запобіжний захід Шостаку на цілодобовий домашній арешт.
Справи проти Юрія-Януарія Шостака та Юрія Павленка (Хорта) досі розглядаються у Вінницькому міському суді.
У вересні 2015 року очільник Вінницької обласної ради Сергій Свитко підписав розпорядження про нагородження учасників Революції Гідності Почесними відзнаками облради «За вагомий внесок у розвиток Вінниччини». Серед нагороджених були Юрій Павленко (Хорт), Юрій-Януарій Шостак та Михайло Сіранчук. Це рішення спричинило резонанс у деяких вінницьких медіа, адже всі троє на той час мали кримінальні звинувачення. Відповідаючи на критику, Сергій Свитко наголосив, що ці особи під час подій 6 грудня 2014 року відстоювали ідеали Революції Гідності.
У 2015 році «ВО Батьківщина» висувала Юрія-Януарія Шостака кандидатом у депутати Вінницької міської ради.
