6 травня 2024 р. у Вінниці на перехресті вулиці Київська і проспекту Коцюбинського о 1:15 поліцією була зупинена автівка «Mitsubishi». Перевірка водія на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» дала позитивний результат. Поліцією був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом особою в стані сп’яніння) і направлений до суду. Вінницький міськсуд провадження у справі про притягнення водія до відповідальності закрив у зв`язку з відсутністю в діях водія складу правопорушення. Водієм виявився полковник Юрій Ігнат, багаторічний начальник служби зав’язків з громадськістю командування Повітряних сил ЗСУ, звільнений з цієї посади у березні 2024 р.
Юрій Ігнат у суді вину не визнав, він зазначив, що 6 травня 2024 р. алкогольні напої не вживав, оскільки хворів на ЛОР-захворювання та приймав ліки, які можуть в собі містити спиртові розчини. Полковник надав і письмові підтвердження у вигляді відповідної довідки військового лікаря-терапевта своєї військової частини. Ігнат зауважив, що під час перевірки його на алкоголь працівниками поліції він їм казав, що хворіє та приймає ліки, але поліціяни не прийняли це до уваги.
Також Юрій Ігнат надав суду лист начальника управління комунікацій командування Повітряних сил Олександра Олехновича від 29 червня 2024 р. Начальник управляння засвідчив: 6 травня 2024 р. о 6:00 Юрій Ігнат, будучи військовослужбовцем, приступив до виконання своїх посадових обов`язків і під час ранкового шикування та огляду особового складу у нього ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння виявлено не було. А одразу після шикування та постановки завдань о 6:15 Юрій Ігнат підготував та опублікував три інформаційні повідомлення.
Усе це добре, але враховуючи, що адміністративну справу щодо Юрія Ігната 18 липня 2024 р. закрив суддя Вінницького міського суду Олексій Шидловський, «Ми Вінничани» вирішили поцікавитися думкою патрульної поліції.
Олексій Шидловський, можна сказати, «спеціалізується» на закритті резонансних справ. Причому не тільки щодо водіїв напідпитку. Нещодавно «Ми Вінничани» розповідали, як і чому він закрив корупційну кримінальну справу щодо Олени Лепей, члена «ОПЗЖ» та екс-очільниці Вінницького відділення Національної академії МВС. Подібних справ у активі судді вдосталь, починаючи із закриття у зв’язку із закінченням строків давності криміналу щодо екс-мера Немирова Віктора Качура, який так завзято «вибивав» гроші з офіціантки кафе, котре належало його дружині, що опинився під обвинувачуванням у примусі до виконання цивільно-правових зобов’язань, поєднаному з насильством.
У постанові судді Шидловського про закриття провадження про притягнення до адмінвідповідальності Юрія Ігната чомусь відсутні данні щодо стану сп`яніння полковника, зафіксовані приладом «Drager Alcotest 6820» під час перевірки, яка, до того ж, фіксувалась портативним відеореєстратором. І взагалі, якось дивно, що патрульна поліція не повірила у хворобу відомого всій Україні екс-речника Повітряних сил та безкомпромісно склала на нього протокол за водіння у нетверезому стані.
«Ми Вінничани» направили у патрульну поліцію інформаційний запит, поцікавившись:
- Чи була зупинка Юрія Ігната та його перевірка на алкоголь викликана явними візуальними ознаками перебування водія у стані алкогольного сп’яніння?
- Якій ступень алкогольного сп’яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» був зафіксований у Юрія Ігната?
- Чи дійсно під час огляду на стан сп`яніння Юрій Ігнат повідомляв поліцію про те, що хворіє та приймає ліки?
Тимчасово виконуючий обов’язки керівника департаменту патрульної поліції главку патрульної поліції у Вінницькій області Василь Самураха більше ніж на двох сторінках відповів, що надання будь-якої інформації стосовно інциденту з екс-речником Повітряних сил «буде суперечити вимогам чинного законодавства».
«Ми Вінничани» з цієї розлогої відповіді зрозуміли наступне: стан сп`яніння Юрія Ігната, зафіксований приладом «Drager Alcotest 6820», – є держаною таємницею, тому полковника слід вважати дійсно хворим.
Чому ж поліція складає протоколи на хворих, – мабуть, Василь Самураха колись теж розкаже. Колись після війни. Бо зараз – не на часі.
