Новий фронт: Ізраїль б’є по Ірану на тлі небажання путіна припиняти війну в Україні

У ніч на 13 червня 2025 року Близький Схід сколихнув масштабний ракетний удар Ізраїлю по території Ірану. Ця атака стала наочним свідченням провалу гучно декларованих зусиль США щодо деескалації одразу на двох критично важливих напрямках — припинення агресивної війни росії проти України та врегулювання близькосхідної кризи. Замість очікуваного миру світ отримав нову хвилю загострення.

«Превентивний удар»

Ізраїльські військово-повітряні сили завдали серії ударів, назвавши операцію «Левиний народ». За словами міністра оборони Ізраїлю Ісраеля Каца, це був «превентивний удар», здійснений через «неминучу загрозу» з боку Ірану, який, за даними Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), має достатньо збагаченого урану для створення 15 ядерних бомб протягом кількох днів. Удар припав на ключові об’єкти іранської ядерної програми (зокрема, поблизу міста Натанз) та програми балістичних ракет. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив, що удар завдано «в саме серце» цих програм і операція триватиме «стільки, скільки буде потрібно».

Після атаки Ізраїль оголосив режим надзвичайного стану та закрив свій повітряний простір, очікуючи ракетних атак та ударів безпілотників у відповідь. У Тегерані було чути гучні вибухи, повідомлялося про роботу системи ППО та припинення польотів у головному аеропорту.

За повідомленнями ЗМІ, зокрема Reuters та News 1, атаки були точковими та спрямованими не лише на об’єкти, а й на керівний склад. Є інформація про загибель високопосадовців Корпусу вартових ісламської революції (КСІР), включаючи начальника штабу Хоссейна Саламі, а також провідних учених-ядерників Ферейдуна Аббасі-Давані та Мохаммада Мехді Техранчі. Ізраїль оприлюднив список загиблих, вказуючи на втрату Іраном щонайменше трьох генералів та двох науковців.

У США заявили, що були попереджені Ізраїлем про підготовку удару, але безпосередньої участі в ньому не брали. Екс-президент Дональд Трамп (якого цитує Fox News) зазначив, що удар не став несподіванкою і що Іран «не може мати ядерної бомби». Держсекретар Марко Рубіо (за даними CNN) назвав дії Ізраїлю «односторонніми», але підкреслив, що пріоритетом США є захист американських сил у регіоні, і застеріг Іран від нападів на інтереси чи персонал США. Обидва американські посадовці наголосили, що Ізраїль мотивував свої дії самообороною.

Реакція Тегерана була миттєвою та вкрай жорсткою. Але поки що на словах. Речник збройних сил Ірану генерал Абольфазл Шекарчі заявив про підготовку «жорсткої відповіді» Ізраїлю та США, підтвердивши удари по оселях високопосадовців. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї пообіцяв Ізраїлю «гірку й мученицьку долю» та «суворе покарання», наголосивши, що «могутня рука» Ісламської Республіки «не залишить його в спокої», а загиблих командирів та науковців замінять наступники. Обговорення деталей операції у відповідь триває «на найвищому рівні». – про це повідомили The New York Times.

Провал дипломатії

Нова війна розгортається на тлі дипломатичних зусиль, які уособлював спеціальний представник президента США Стів Віткофф. Його місія була унікальною за масштабом і надзвичайно складною: він одночасно курував перемовини щодо врегулювання конфлікту на Близькому Сході та припинення агресивної війни росії проти України. Утім, поставлені завдання виявилися непосильними для рівня компетенції Віткоффа — на цьому етапі його місія виглядає повністю проваленою..

Замість очікуваної деескалації світ отримав прямо протилежний результат. Близькосхідна криза перейшла у фазу прямого військового зіткнення між Ізраїлем та Іраном. На тлі загострення на Сході активізувалося й інше вогнище глобальної нестабільності — війна в Україні.

Попри гучні заяви про «мирні перемовини», саме в ці тижні росія посилила обстріли українських міст, зросла кількість жертв серед цивільного населення, а на фронті противник демонструє високу активність. Російська агресія триває — попри всі заяви про бажання миру.

Відкрите зіткнення між Ізраїлем та Іраном — разом з його сателітами — становить серйозну загрозу регіональній стабільності та несе ризик переростання у повномасштабну війну. Водночас нова гаряча фаза конфлікту неминуче відволікатиме увагу світової спільноти — політиків, дипломатів і медіа — від протидії російській агресії в Україні. Цим може скористатися путін, який не має наміру зупиняти війну, продовжуючи геноцид українського народу, примножуючи нові воєнні злочини й злочини проти людяності.

З іншої сторони, Іран є офіційним військовим союзником путінської росії та активно постачає Кремлю зброю — зокрема ударні безпілотники і ракети, які щодня тероризують українські міста. Тепер, коли Тегеран сам опинився під ударами Ізраїлю і готується до масштабної відплати, його ресурси та увага будуть зосереджені на власній обороні та протистоянні в регіоні. Це може — хоча й не обов’язково — вплинути на обсяги або темпи військової допомоги росії.

Тим не менш, світ опинився на порозі одразу двох масштабних конфліктів. Події на Близькому Сході створюють нові виклики для міжнародної спільноти, яка й без того з труднощами стримує агресора в Європі. І головне питання зараз — чи вистачить у світу політичної волі, єдності та ресурсів, щоб ефективно протистояти обом загрозам, чи одна з них стане трампліном для посилення іншої.